Фізик Лоренцо Гавассіно з Університету Вандербільта вважає, що йому вдалося вирішити знаменитий «парадокс дідуся».
Цей парадокс полягає в тому, що якщо мандрівник у часі вб'є свого дідуся до народження батька, то мандрівник ніколи не народиться, і, отже, не зможе повернутися в минуле.
Гавассіно припускає, що подорож у часі в минуле не суперечить законам фізики. Він засновує свою теорію на «замкнутих часоподібних кривих», які можуть виникати навколо чорних дір. Згідно з другим законом термодинаміки, ентропія у Всесвіті завжди збільшується. Однак, щоб подорож у часі була можливою, ентропія повинна повернутися у вихідний стан.
Читайте також:
Математики довели, що час може йти назад. Але тільки у квантовій реальності Гавассіно змоделював ситуацію з нестабільною часткою, яка рухається по замкнутій часоподібній кривій. Він виявив, що частинка повертається у вихідний стан, але при цьому втрачає всю пам’ять про те, що сталося під час циклу.
«Пам'ять можна схематично змоделювати як результат взаємодії, де об'єкт залишає сліди свого початкового стану в більш пізньому стані „зберігача пам’яті“,
яким може бути вимірювальний пристрій або жива істота», — пише Гавассіно у своїй статті.
Читайте також:
Загадковий ізотоп. Фізики зробили несподіване відкриття про свинець Він виявив, що «будь-яка пам’ять, зібрана вздовж замкнутої часоподібної кривої, буде стерта повторенням Пуанкаре до кінця циклу».
Це означає, що мандрівники в часі зможуть повернутися в минуле, але вони не зможуть змінити хід історії, тому що вони не пам’ятатимуть про те, що сталося під час циклу.
Читайте також:
Двигуни Всесвіту. Дослідники розкрили одну з найбільш інтригуючих загадок чорних дір Гавассіно вважає, що його робота є першим суворим висновком принципу самоузгодженості безпосередньо з усталеної фізики.
«Більшість фізиків і філософів у минулому стверджували, що якщо подорожі в часі існують, природа завжди знайде спосіб запобігти суперечливим ситуаціям», — сказавГавассіно в інтерв'ю Live Science. «Моя робота являє собою перший строгий висновок цього принципу самоузгодженості безпосередньо з усталеної фізики. Зокрема, я застосував стандартну структуру квантової механіки — без додаткових постулатів або спірних припущень — і продемонстрував, що самоузгодженість історії природним чином випливає з квантових законів».
Однак, він також зазначає, що його робота не доводить можливість існування замкнутих часоподібних кривих.
«Швидше, висновок полягає в тому, що в гіпотетичному Всесвіті із замкнутими часоподібними кривими подорож у часі не відбуватиметься в тій формі, яку зазвичай зображають у науковій фантастиці. Фактично, у замкнутих часоподібних кривих теплові флуктуації руйнують макроскопічну причинність і стирають усі спогади», — підсумовує він. «Як це часто буває, Природа більш креативна, ніж ми».
