Незвичайна археологічна знахідка в турецькому поселенні Кюллюоба — обвуглений буханець хліба віком близько 5000 років — стала не тільки науковою сенсацією, а й відправною точкою для відродження давніх традицій хлібопечення.
Керівник розкопок Мурат Тюрктекі заявив, що цей зразок — одна з найстаріших у світі випечених буханок, що збереглися, пише Brussels times. Вона майже не змінила форму, що є рідкістю для археологічних знахідок. «Зазвичай нам вдається знайти лише крихти, але тут хліб уцілів завдяки тому, що його обпалили і закопали», — прокоментував він.
Хліб діаметром 12 см, що зовні нагадує коржик, був знайдений під порогом будинку бронзової доби — імовірно, його поховали там під час будівельних робіт близько 3300 року до н.е. Перед цим, за словами археологів, від хліба відокремили шматок — можливо, в рамках обряду, пов’язаного з достатком.
Читайте також:
Обережніше. Три продукти, через які найчастіше відбувається стрибок цукру в крові Цивілізація, що залишила цей слід, належить хаттам — народу, який населяв регіон до приходу хеттів. Кюллюоба була розвиненим містом з активною торгівлею,
ремеслами, землеробством і видобутком ресурсів, зазначає археолог Деніз Сарі.
Дослідження засвідчили, що хліб був зроблений із грубого помелу стародавнього сорту пшениці - еммер, з додаванням сочевиці та рослинних дріжджів. Сьогодні цей унікальний артефакт можна побачити в Археологічному музеї Ескішехіра.
Знахідка надихнула владу міста: мер Ескішехіра Айше Унлюдже запропонувала відтворити стародавній рецепт, використовуючи максимально схожі інгредієнти. Оскільки еммер у Туреччині більше не росте, його замінили на місцевий сорт кавілджа, додавши булгур і сочевицю.
Читайте також:
Перегляньте кошик для покупок. Найкорисніші види хліба, які варто споживати Нова версія «хліба Кюллюоба», що випікається в муніципальній пекарні Halk Ekmek, швидко стала популярною. Щодня тут вручну готують по 300 буханок, які розходяться за лічені години. Продукт не містить консервантів, має знижений вміст глютену і багатий на поживні речовини, пояснила директорка пекарні Серап Гюлер.
На тлі дефіциту води в регіоні, що загострюється, мерія планує розширити вирощування кавілджі - стародавнього, але стійкого до посухи сорту. «Наші предки знали, як виживати в умовах посушливого клімату. Ми повинні прислухатися до їхнього досвіду», — підкреслила Унлюдже.
Читайте також:
Вчені застерігають. Чому безглютенові продукти часто шкідливіші за ті, що містять глютен
