Археологи у Вірменії виявили унікальну знахідку — кам’яного ідола віком близько 2500 років, вирізьбленого з вулканічного туфу.
Артефакт знайшли всередині давньої фортеці Аргіштіхінілі, одного з головних оплотів Урартського царства на Південному Кавказі. Відкриття, зроблене під час другого сезону спільних вірмено-польських розкопок, дало нове уявлення про духовне життя мешканців регіону наприкінці VII — на початку VI століття до нашої ери.
Читайте також:
Два тисячоліття і два континенти. Надгробок римського солдата виявили на задньому дворі у США Ідол, висотою приблизно 50 сантиметрів, має схематичне людське обличчя з різьбленими бровами, вузькими губами, довгим носом і глибоко посадженими очима. Його знайшли поруч із кам’яним ящиком у добре збереженому житловому будинку. Дослідники припускають, що фігурка виконувала ритуальну або охоронну функцію та могла бути пов’язана з культами предків або родючості. Подібні предмети раніше знаходили в інших урартських поселеннях.
Керівники розкопок — доктор Матеуш Іскра з Польського центру середземноморської археології Варшавського університету та докторка Асмік Симонян з Інституту археології та етнографії НАН Вірменії.
Їхня команда досліджує групу великих терасних будинків кінця VII-VI століть до н. е., періоду занепаду Урартського царства. За словами Іскри, будівлі збереглися надзвичайно добре — у деяких місцях навіть залишилися цілі глиняні підлоги та кам’яне мощення.
Поряд з ідолом археологи розкопали обширне кладовище з урнами, заповненими прахом небіжчиків. Це найбільше й найкраще збережене місце кремації, коли-небудь знайдене у Вірменії. За словами Симонян, могильник дозволяє по-новому поглянути на погребальні звичаї народів, що жили під урартським впливом. Серед урн виявили як дорослі, так і дитячі поховання з керамічними посудинами та прикрасами — свідчення складної соціальної організації громади.
Аргіштіхінілі, заснований царем Аргішті I у VIII столітті до н. е., був важливим адміністративним і торговельним центром на Араратській рівнині. Його занепад настав близько VI століття до н. е., ймовірно, через внутрішні кризи та вторгнення мідійців.
Наступний етап польсько-вірменського проєкту розпочнеться навесні 2026 року. Археологи планують вивчати, як жителі міста пережили розпад держави, зберегли свої традиції та пристосувалися до нових історичних реалій.
Читайте також:
Добре збереглась. У Мексиці виявили 1000-річну мумію з унікальними мікроорганізмами в кишківнику
