Перебування в умовах мікрогравітації чинить значно глибший вплив на людський організм, ніж вважалося раніше.
Група дослідників під керівництвом фізіолога Рейчел Сейдлер з Університету Флориди виявила, що тривалі космічні місії призводять до фізичної зміни форми та положення головного мозку в черепній порожнині. Ці результати, опублікованів журналі Proceedings of the National Academy of Sciences допомагають пояснити, чому багатьом фахівцям важко адаптуватися до земних умов після повернення.
Читайте також:
Крок до колонізації. Учені знайшли спосіб добувати кисень на Марсі Основним чинником трансформацій є перерозподіл рідин в організмі. На Землі гравітація утримує рідини в нижній частині тіла, але у космосі вони розподіляються рівномірно, що призводить до зміщення тканин. Детальні вимірювання за участю 26 астронавтів показали, що під час польоту мозок зміщується вгору та назад усередині черепа, а також здійснює ледь помітний поворот.
Ці зміни не є рівномірними. Найбільш виражені деформації спостерігаються у тих, хто провів у космосі тривалий час — до одного року.
У таких випадках окремі ділянки мозку можуть зміщуватися або змінювати форму на 2−3 міліметри. Дані також підтвердилися дослідженнями на Землі, де учасники перебували протягом 60 діб на ліжках під нахилом головою донизу, що імітує вплив мікрогравітації.
Вчені наголошують, що виявлені зміни не впливають на рівень інтелекту, когнітивні здібності чи особливості особистості. Основний удар припадає на ділянки, відповідальні за сенсомоторний контроль, пропріоцепцію (відчуття положення частин власного тіла) та рівновагу.
Найбільші трансформації зафіксовано в задній частині острівцевої кори головного мозку. Саме ця зона відповідає за те, як мозок відстежує рухи тіла в просторі. Дослідники встановили прямий зв’язок: чим сильніше змінювалася ця область, тим довше астронавт страждав від порушень рівноваги після приземлення. Хоча більшість симптомів зникає за кілька днів або тижнів, тонкі сенсомоторні процеси можуть відновлюватися протягом шести місяців і довше.
Це дослідження має вирішальне значення для планування майбутніх польотів на Марс та тривалого перебування на місячних станціях. Розуміння нейроанатомічних змін дозволить медикам розробити ефективніші програми реабілітації та спеціальні вправи для захисту здоров’я астронавтів під час польоту.
«Ми отримали кількісні показники, які допоможуть оптимізувати стратегії відновлення», — зазначають автори роботи. Подальше вивчення деформацій мозку допоможе зробити освоєння космосу безпечнішим для людини, забезпечуючи швидке повернення до нормального життя в умовах земного тяжіння.
Читайте також:
Колонізації бути? Учені з’ясували, як зробити Марс схожим на Землю
