Наукова експедиція біля східного узбережжя США підтвердила існування колосального резервуара прісної води, прихованого глибоко під морським дном.
За попередніми оцінками дослідників, об'єму цього водосховища могло б вистачити для забезпечення такого мегаполіса, як Нью-Йорк, протягом 800 років. Гідрогеологи вважають, що ця «секретна» вода накопичилася приблизно 20 000 років тому, під час останнього льодовикового періоду.
Читайте також:
Не тимчасова проблема. Світ увійшов у стан глобального водного банкрутства — доповідь ООН Резервуар простягається під океанічним шельфом від узбережжя Нью-Джерсі на північ до штату Мен. Масштабний проєкт під назвою «Експедиція 501», що тривав три місяці, дозволив вченим отримати понад 50 000 літрів води з трьох різних точок поблизу островів Нантакет та Мартас-Він'ярд. Буріння проводилося на глибину до 400 метрів нижче рівня морського дна. Саме там, під шаром солоних відкладень та непроникною «плівкою» з глини й мулу, було виявлено потужні пласти осадових порід, насичених чистою водою.
Професор геофізики Брендон Дуган із Гірничої школи Колорадо пояснює,
що походження цього ресурсу пов’язане з тиском величезних льодовикових щитів. У період, коли рівень моря був значно нижчим, талі води з основи льодовиків під дією колосальної ваги льоду буквально втискалися в землю, витісняючи сіль і консервуючись під шарами глини. Аналізи ізотопів та радіовуглеційне датування підтверджують, що рельєф Нової Англії не міг забезпечити такий стік з гір, тож саме льодовикова теорія є наразі пріоритетною.
Дослідники проводили забір проб на відстані від 30 до 50 кілометрів від берега. Результати вимірювань показали, що солоність води зростає з віддаленням від суші, проте вона все одно залишається значно нижчою за океанічну. У найближчій до берега точці вміст солі становив лише 1 частину на 1000, що відповідає стандартам питної води. На найвіддаленішій ділянці солоність сягала 17−18 частин на 1000, що приблизно вдвічі менше за середній показник Світового океану.
Наразі команда вчених продовжує детальне вивчення зразків, аналізуючи пористість порід, наявність мікроорганізмів та рідкісноземельних елементів. Це дозволить точніше визначити реальний об'єм резервуара, який, за першими даними, може бути навіть більшим, ніж вважалося раніше. Науковці підкреслюють, що їхня мета — створити фундаментальну базу знань про цю унікальну систему. Це необхідно для того, щоб у майбутньому, якщо людству знадобляться нові джерела прісної води, рішення про їх експлуатацію базувалися на перевірених фактах, а не на припущеннях.
Читайте також:
Майже 3 640 метрів під водою. В Арктиці виявили найглибше холодне газове джерело з багатим життям
