У межах детерміністичного моніторингу в Ужанському національному природному парку науковці підтвердили присутність семи особин червонокнижної рисі євразійської, з яких чотири – самці.
Про це повідомляєWWF-Україна.
Мета досліджень – перейти від приблизних оцінок чисельності до точного обліку конкретних особин та дослідити маршрути пересування тварин, які перетинають державні кордони.
Результати дослідження оприлюднено 26 січня 2026 року. Моніторинг дозволив перейти від приблизних оцінок чисельності рисі до точного обліку конкретних особин на території Ужанського національного природного парку. Ідентифікацію тварин здійснювали за унікальним рисунком плям на шерсті, який у кожної рисі є неповторним.
Другий етап детерміністичного моніторингу розпочався у листопаді 2025 року. Для досліджень у парку встановили фотопастки на 30 локаціях, охопивши як прикордонні, так і центральні ділянки території. Роботи проводяться синхронно з науковцями транскордонного біосферного резервату «Східні Карпати», до якого входять природоохоронні території України, Польщі та Словаччини.
Проєкт реалізується командою «Рідкісні види» WWF-Україна спільно з науковцями Ужанського НПП за підтримки міжнародної ініціативи LECA, спрямованої на збереження великих хижаків Карпат. Такий підхід дозволяє уникнути повторного обліку одних і тих самих тварин у різних країнах.
Під час моніторингу знову зафіксували добре відомого дослідникам самця рисі з ідентифікаційним номером ID-4, який регулярно переміщується між Ужанським нацпарком та Національним парком «Полоніни» у Словаччині. За словами науковців, це ще раз підтверджує, що великі хижаки не визнають адміністративних кордонів, а їхні добові переходи можуть сягати до 30 кілометрів.
Фахівці наголошують, що відсутність єдиної системи моніторингу часто призводить до завищення чисельності великих хижаків. Синхронізований транскордонний облік, заснований на індивідуальній ідентифікації, дозволяє отримати достовірні дані, необхідні для ефективної охорони виду.
За офіційними оцінками, в Україні нині мешкає близько 500 рисей, з яких приблизно 400 – у Карпатах. Основними загрозами для виду в Європі залишаються втрата середовища існування та фрагментація територій, що ускладнює міграцію, розмноження та збереження стабільних популяцій.
