Члени Національної академії наук України (НАНУ) вперше у світі провели комплексне дослідження того, як повномасштабна війна вплинула на якість атмосферного повітря – від миттєвих наслідків ракетних ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни. Результати опубліковано у міжнародному журналі Environmental Science and Pollution Research, їх пояснює НАНУ 24 лютого.
Дослідження українських і міжнародних науковців під керівництвом Михайла Савенця охоплює період 2019 2024 років і базується на даних дистанційного зондування та супутників, а також наземних спостереженнях. Автори здійснили перший багаточасовий аналіз змін від короткочасних епізодів забруднення до міжрічної мінливості на тлі накопичувального впливу війни.
Під час дослідження науковці проаналізували тисячі вибухів, спричинених ракетними та дроновими атаками. Зафіксовано, що концентрації шкідливих домішок після атак зростали в середньому на 100-400%, а в окремих екстремальних випадках більш ніж на 1000%.
Довгострокові зміни якості повітря виявилися значно складнішими й сформувалися під впливом цілої низки чинників:
руйнування промислових підприємств, перебоїв в енергетиці, масового використання дизельних генераторів у містах, міграції населення та змін транспортної активності.
Середні зміни за три роки свідчать про перерозподіл і зміщення джерел викидів. Зокрема:
- концентрації зважених частинок (TSP) у великих містах переважно зменшилися, однак у прифронтових районах зросли на 14%;
- рівень оксиду сірки SO₂ підвищився в регіонах, що залежать від більш "брудних" видів палива;
- концентрації діоксиду азоту NO₂ загалом знизилися на 10 30%, але з більшою варіативністю;
- рівень монооксиду вуглецю CO здебільшого зменшився, за винятком окремих промислових осередків.
пов’язані з бойовими діями та пожежами. Одним із найбільш показових прикладів стало зниження рівнів забруднення в районі Маріуполя після зупинки металургійного комбінату "Азовсталь".
Автори наголошують, що війна мала подвійний вплив на атмосферу. З одного боку, скорочення промислової активності, переміщення населення та зниження мобільності призвели до зменшення регулярних антропогенних викидів. З іншого бойові дії, артилерійські обстріли, ракетні удари та масштабні пожежі спричиняли локальні, але інтенсивні сплески забруднення.
Експерт: вибухи самі по собі не спричиняють токсичних викидів
Безпосередньо під час вибухів ракет і дронів системного викиду токсичних речовин у повітря не відбувається, розповідав "Еспресо" експерт з екологічної безпеки Максим Сорока.
За його словами, основна небезпека пов’язана з пожежами після влучань. Під час горіння пластику, полімерів або старих матеріалів з азбестом у повітря виділяються альдегіди, кетони, феноли та інші продукти згоряння.
""Наприклад, дрон потрапляє і вибухає в приміщенні з великою кількістю пластику. Або стіни будинку були утеплені легкозаймистими полімерними матеріалами,
як-от полістирол", сказав Сорока. Він розповів про випадок на сході України, де бомба влучила у будинок 1950-х років, а при його будівництві ще застосовувалися матеріали з азбестом.
Якщо ж пожежі немає, утворюється переважно крупнодисперсний пил із уламків, який осідає протягом трьох годин, сказав експерт.
Найгірший випадок забруднення зафіксували в Харкові під час пожежі на ринку "Барабашово" тоді показники якості повітря були найгіршими за весь період спостережень.. У Києві, за словами експерта, забруднення після обстрілів триває зазвичай 3 5 годин завдяки швидкому гасінню пожеж.
Експерт наголосив, що короткочасні епізоди не формують довготривалих наслідків, а наукових доказів прямого зв’язку з різким зростанням онкологічних або хронічних захворювань немає. Водночас у вразливих груп людей з астмою, серцевими проблемами, дітей і літніх можливі короткострокові ускладнення.
Після обстрілу експерт радить залишатися в приміщенні близько трьох годин, зробити вологе прибирання, обмежити перебування надворі та за потреби користуватися маскою. У разі погіршення самопочуття варто звернутися до лікаря.
