Нові моделювання показали, що супутники планет, викинутих у міжзоряний простір, можуть зберігати рідку воду на поверхні до 4,3 мільярда років завдяки щільним водневим атмосферним шарам, які утримують тепло від приливних сил.
Про це пише виданняInteresting Engineering.
Дослідники з Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics та European Space Agency з’ясували, що товсті водневі атмосфери утримують тепло, яке виникає через стискання та розтягування супутника під дією гравітації планети. Цей процес забезпечує значне внутрішнє нагрівання.
У щільних водневих атмосферах молекули водню під високим тиском поглинають інфрачервоне випромінювання під час зіткнень, утворюючи тимчасові молекулярні комплекси. Це ефективно утримує тепло, яке вуглекислотні атмосфери зазвичай не здатні зберігати без колапсу.
За підрахунками дослідників, деякі такі супутники можуть мати температуру на поверхні, достатню для рідкої води, без потреби у світлі зірки, протягом мільярдів років. Крім того, наявність аміаку, метану та водяної пари може стабілізувати ці умови та подовжити період потенційної придатності для життя.
«Цикли змочування і висихання через сильні приливи разом із лужністю розчиненого NH₃ можуть створити сприятливі умови для полімеризації РНК і, таким чином, підтримати виникнення життя», — йдеться у дослідженні.
Дослідження підкреслює, що супутники «блукаючих» планет, навіть без сонячного світла, можуть залишатися потенційно придатними для життя мільярди років завдяки особливостям своєї атмосфери та внутрішнього нагрівання.
Читайте також:
