Дослідники знову повернулися до питання, яке століттями викликає суперечки: як давні єгиптяни змогли звести Велику піраміду Гізи без сучасної техніки, повідомляє UA.NEWS
Згідно з новою версією, будівельники могли використовувати внутрішній крайовий пандус, що підіймався разом із ростом споруди. На відміну від класичних теорій про масштабні зовнішні насипи, така конструкція була б частиною самої піраміди та не вимагала б величезних додаткових обсягів матеріалів.
Автор дослідження пропонує модель інтегрованого пандуса, який проходив уздовж периметра споруди. Кам’яні блоки могли переміщати поступово - ярус за ярусом, що дозволяло підтримувати стабільний темп будівництва та не заважало подальшому зведенню. Після завершення окремих етапів відкриті частини пандуса, ймовірно, засипалися та перекривалися новими шарами кладки, через що прямі археологічні сліди такої системи могли зникнути.
Комп’ютерне моделювання показало, що за оптимальних умов кам’яні блоки могли встановлювати кожні 4–6 хвилин. У такому випадку основні будівельні роботи могли тривати приблизно 14–21 рік, а з урахуванням логістики - видобутку каменю, транспортування та підготовки матеріалів - загальний термін оцінюється у 20–27 років, що узгоджується з оцінками істориків. Окремо дослідники проаналізували міцність конструкції під час будівництва. Моделювання показало, що навантаження на вапнякові блоки залишалося в межах допустимого, а піраміда могла бути стабільною навіть на етапах незавершеного будівництва.
Також гіпотеза частково пояснює виявлені всередині піраміди порожнини. Вони можуть бути залишками внутрішньої інженерної системи, зокрема пандуса або допоміжних технологічних просторів. Якщо ця теорія отримає підтвердження, вона може суттєво змінити уявлення про технології будівництва однієї з найвідоміших споруд в історії людства.
