Відкриття міжнародної групи науковців може суттєво змінити сучасні уявлення про формування пустель на Землі. Дослідники дійшли висновку, що надзвичайно посушливі умови в пустелі Атакама виникли значно раніше, ніж припускали попередні теорії, пише Earth.
Особливу увагу вчених привернула кварцова галька, знайдена в центральній частині пустелі на півночі Чилі. У цих породах міститься ізотоп неон-21, який накопичується під впливом космічного випромінювання. Його концентрація дозволяє визначити, як довго каміння перебувало на поверхні без істотного впливу опадів, ерозії чи геологічних зрушень.
Аналіз показав несподівані результати. Значна частина зразків залишалася практично незмінною протягом 20–40 мільйонів років. Один із каменів продемонстрував рекордний показник — майже 62 мільйони років перебування на поверхні, що відносить його до періоду невдовзі після зникнення динозаврів.
Роботу очолив геолог Бенедикт Ріттер-Принц з Кельнського університету. Команда дослідників вважає, що екстремальна посуха в регіоні могла існувати ще в еоцені — понад 34 мільйони років тому.
Це суттєво випереджає загальноприйняту дату формування сучасного клімату Атаками.
Раніше наукове співтовариство пов'язувало виникнення надсухих умов приблизно 23 мільйони років тому з двома чинниками: підняттям Анд, які заблокували надходження вологи зі сходу, та появою холодної течії Гумбольдта, що зменшила кількість опадів уздовж узбережжя Тихого океану.
Однак нові дані свідчать, що ці процеси могли лише посилити вже існуючу посуху. На думку авторів дослідження, вирішальну роль могли відіграти глобальні кліматичні зміни. Близько 50 мільйонів років тому планета почала поступово охолоджуватися, що змінило циркуляцію атмосферних потоків і сприяло розширенню посушливих територій.
Дослідники також відкинули припущення, що вивчена галька могла бути принесена з Анд. Геологічне моделювання показало, що камені протягом мільйонів років залишалися в межах самої пустелі.
Сьогодні Атакама вважається одним із найцінніших природних полігонів для науки. Через надзвичайно сухі умови її часто використовують як земний аналог Марса, що допомагає вивчати можливості існування життя в екстремальному середовищі та готувати майбутні космічні місії.
Нагадаємо, Економічні новини писали що під поверхнею Атаками знайшли приховані екосистеми.
