Нові радіовуглецеві дати з залу Кеймада, важкодоступної камери печери Паломера в іспанській провінції Бургос, свідчать про те, що покоління людей поверталися до священного простору з кінця льодовикового періоду до залізної доби.
Вони залишали після себе твори мистецтва, споруди та жертвопринесення, пише Sci.news.
«Печера Паломера — це головний вхід до печерної системи Охо-Гуаренья, де розташована більшість приміщень із наскельним живописом у системі. Зал Кеймада знаходиться на третьому рівні печери, приблизно за 290 м від входу. До нього веде стежка — широкий і низький прохід — 13 м завширшки та 0,2 м заввишки», — сказала провідна авторка дослідження, доктор Ана Ізабель Ортега-Мартінес, дослідниця Королівської академії історії та образотворчих мистецтв Бургоса — Інституту Фернана Гонсалеса, та її колеги.
У новому дослідженні вчені отримали 18 нових радіовуглецевих дат зі зразків деревного вугілля, малюнків та кісткових останків, розкиданих по всьому залу Кеймада. Найдавніша знахідка датується приблизно 13 700 роками, що чітко відносить найдавніше відоме використання цієї ділянки до верхнього палеоліту.
Найновіша знахідка стосується поросяти, кістки якого були знайдені в невеликій кам’янистій западині, що датується приблизно 2100 роками тому, часами залізної доби, що свідчить про те, що тварину, можливо, занесли глибоко в печеру як ритуальне підношення.
Читайте також:
Війна кам’яної доби. В іспанській печері знайшли сліди масового вбивства Між цими двома крайнощами, дані вказують на неодноразові відвідування протягом неоліту, халколіту та бронзової доби. Найважливіше те, що кожне покоління відвідувачів, схоже, поважало витвори мистецтва, залишені їхніми попередниками, додаючи нові позначки та малюнки, залишаючи попередні недоторканими.
«Одним із найважливіших відкриттів є складна споруда, побудована з двох великих вапнякових плит, поставлених вертикально та спираючись одна на одну, посилених меншим камінням. Головна плита, довжиною 1,5 м, має ретельно сформований верхній край, який створює загострений профіль, що нагадує фігуру тварини, що звернена до основної панелі картин», — сказали вчені.
«Як ця плита, так і деякі камені, що її підтримують, зберегли гравіювання та сліди від вугілля,
які свідчать про інтенсивну людську діяльність навколо споруди. За своїми характеристиками вона дуже нагадує іншу палеолітичну плиту, задокументовану в печері Тіто Бустільо (Рібадеселья, Астурія), хоча вона більша», — зазначили дослідники.
Ці знахідки додають зал Кеймада до зростаючого списку печерних святилищ на Піренейському півострові, куди доісторичні люди століття за століттям поверталися до місця, яке вони явно вважали священним.
Читайте також:
Від людей допомоги не дочекаєшся. В Іспанії борсук розкопав скарб давньоримських монет «Примітно, що в Сала Кеймада, одному з найприхованіших святилищ з важким доступом у печеру Паломера, було виявлено вісім різних фаз. Це означає, що протягом тисячоліть люди, окрім використання вхідних зон як середовища існування, неодноразово відвідували цей складний підземний світ», — сказали автори дослідження.
Раніше NV Техно писав, що група іспанських археологів здійснила сенсаційне відкриття у високогір'ї Піренеїв, виявивши докази того, що доісторичні люди використовували печеру як сезонний центр видобутку та обробки міді понад чотирьох тисячоліть тому.
Всередині дослідники знайшли близько 200 фрагментів яскраво-зеленої породи, яка за своїми характеристиками відповідає малахіту — мінералу, багатому на мідь. Оскільки малахіт не зустрічається в цій печері природним чином, науковці дійшли висновку, що люди цілеспрямовано приносили каміння сюди для обробки.
Читайте також:
Похоронний сюрприз. У 700-річній гробниці королеви Арагона виявили тіла незнайомців
