Після 24 годин без сну в слині людини з’являються біомаркери, які можуть свідчити про небезпечну втому. Вчені виявили набір молекул, що дозволяє з високою точністю розпізнати людину, яка не спала добу.
Про це пише видання SciTechDaily.
Науковці виявили потенційний біологічний маркер недосипання у слині. Це може стати основою для створення простого тесту, який визначатиме небезпечну втому так само, як сьогодні визначають алкогольне сп’яніння.
За словами авторів дослідження, водій, який не спав 24 години, може бути настільки ж небезпечним на дорозі, як і людина в стані алкогольного сп’яніння. Проте нині не існує швидкого способу об'єктивно перевірити, наскільки людина виснажена через нестачу сну.
Вчені проаналізували, як недосипання впливає на хімічний склад слини, і виявили характерний набір молекул, який з’являється після доби без сну. Це може бути першим вимірюваним біологічним показником гострого недосипання.
Сонливість за кермом щороку стає причиною тисяч аварій, травм і смертей. Водночас довести, що причиною ДТП була саме втома, часто складно. На відміну від алкоголю чи наркотиків,
для яких існують аналізи крові, повітря або слини, аналогічного тесту для нестачі сну поки що немає.
Один із авторів дослідження Томас Крамер заявив, що досі недосипання було неможливо виміряти біохімічно, хоча воно є однією з найбільших проблем сучасності. За його словами, нова робота вперше демонструє прямі біомаркери втрати сну в слині в реальних умовах.
У дослідженні взяли участь 20 здорових молодих чоловіків, які зазвичай спали від семи до дев’яти годин на добу. Кожен учасник по черзі проходив три режими: повне позбавлення сну протягом однієї ночі, часткове обмеження сну протягом чотирьох ночей та режим повноцінного відпочинку з приблизно вісьмома годинами сну.
Дослідники брали зразки слини до і після кожного етапу та аналізували вміст метаболітів. Вони виявили десять молекулярних відмінностей між людьми, які не спали добу, і тими, хто добре відпочив. Водночас суттєвих відмінностей між групою з частковим недосипанням і групою повноцінного сну знайдено не було.
На основі виявлених змін команда створила прогностичну модель. Вона правильно визначала зразки людей після повного позбавлення сну у 94% випадків.
Деякі помилки моделі могли бути пов’язані з індивідуальними особливостями відновлення. У кількох учасників навіть після восьми годин сну не спостерігалося повного повернення до показників відпочилої людини. Це свідчить про те, що такої тривалості відновлення може бути недостатньо для всіх.
Автори дослідження вважають, що специфічний набір метаболітів у слині може стати своєрідним біологічним «відбитком» сонливості. У майбутньому такий інструмент може використовуватися для об'єктивного визначення недосипання, зокрема під час перевірок водіїв.
Зараз дослідники проводять масштабніше міжнародне дослідження. У ньому планують проаналізувати понад 1000 зразків, отриманих від працівників змінного графіка, жінок і людей, які часто керують автомобілем, щоб перевірити ефективність методу на ширшій групі населення.
Частина авторів уже подала патентну заявку на метод визначення метаболічних маркерів сонливості.
Читайте також:
