Якщо посуха в певному районі триває довше, ніж зазвичай, дикі слони переміщуються ближче до районів поблизу людських поселень.
Однак, під час короткочасних посух тварини залишаються поблизу річок та озер, хоча рухаються менше, ніж зазвичай, йдеться в дослідженні біологині Ірен Боуман з нідерландського Університету Радбауд, пише Phys.org.
Африканські слони — завзяті пішоходи, каже Боуман. «Слони зазвичай використовують середовище проживання близько 2000 км² на місяць. Це приблизно такий самий розмір, як голландська провінція Лімбург. Вони проходять близько 140 кілометрів на місяць». Але це змінюється, коли умови погіршуються: під час коротких посух (до місяця) слони долають меншу відстань, ніж зазвичай.
Боуман використала дані, зібрані протягом 19 років від трекерів, які слони, що живуть у Ботсвані, носили на шиях. «Це не впливає на поведінку», — пояснює біологиня. «У перший тиждень після того, як їм прикріпили трекер, вони демонструють дещо незвичну поведінку, але після цього вони рухаються так само, як і раніше».
Читайте також:
Довелося покопатися. Генетики знайшли в Анголі послід таємничих «слонів-привидів»
Боуман зауважила, що під час короткочасних посух слони трималися поблизу річок та озер. Вони рідше заходили в райони, населені людьми. «Але якщо посуха тривала рік, слони віддалялися від річок та озер і підходили ближче до людських поселень. Через рік річки можуть пересохнути, що змушує слонів шукати альтернативи».
Пошук альтернатив під час тривалих посух призводить до посилення конфліктів між людиною та дикими тваринами. «Якщо слон виходить на поле в пошуках їжі, це може бути смертельним як для людей, так і для тварин. Слони ризикують більше, коли посуха триває».
Боуман каже: «Ми продемонстрували, що тривалість посухи має значення. Якщо ми бачимо, що посуха триває, можливо, варто вжити відповідних заходів, таких як встановлення огорож або встановлення додаткових водопоїв для слонів у стратегічних місцях».
Читайте також:
Ви здивуєтеся. У Кенії знайшли дотепний спосіб захистити села від набігів слонів За словами вченої, посухи стають дедалі поширенішими, особливо на півдні Африки. «Ми досі відносно мало знаємо про поведінку тварин під час посухи. Ми сподіваємося, що це дослідження може сприяти захисту дикої природи від наслідків зміни клімату».
Раніше NV Техно писав, що група дослідників на чолі з Майклом Пардо з Університету штату Колорадо та організації Save the Elephants провела роки в кенійських парках Самбуру та Амбоселі, записуючи слоняче «бурчання».
Виявилося, що крім відомого всім сурмління, ці гіганти генерують інфразвуки в діапазоні від 1 до 20 Герц. Для нас це тиша, але для слонів — це потужний сигнал, що прошиває простір на 10 кілометрів навколо. Найбільше науковців вразило те, що слони не імітують один одного.
Читайте також:
Дійсно, пам’ятають усе. Слони не забувають своїх колишніх доглядачів навіть через довгі роки
