Міжнародна група дослідників під керівництвом геохіміка доктора Еріка Ванденбурга з Університету Аделаїди виявила нові докази того, що вода відігравала ключову роль у формуванні внутрішньої структури Землі та стимулюванні вулканічної активності понад 3 мільярди років тому.
Проаналізувавши стародавні вулканічні породи з Пілбарського кратону в Західній Австралії, вчені знайшли хімічні сліди, які вказують на проникнення поверхневих вод глибоко під земну кору задовго до появи сучасної тектоніки плит. Результати цієї наукової праці опубліковані в журналі Nature Communications.
Читайте також:
Помилка на пів мільярда років. Вчені уточнили вік найдавнішого метеоритного кратера Землі, який розташований в Австралії Сьогодні кругообіг речовин між поверхнею та мантією забезпечується тектонікою плит, коли океанічна кора занурюється під іншу плиту в зонах субдукції, насичуючи надра вологою та живлячи вулкани Тихоокеанського вогняного кільця. Проте 3,1 мільярда років тому молода Земля була занадто гарячою для таких процесів.
Дослідники висунули гіпотезу про альтернативний древній механізм,
який вони назвали «крапельним випадінням води». Згідно з цією моделлю, щільні та охолоджені ділянки зовнішньої кори, насичені водою, періодично провисали та занурювалися в гарячу мантію під власною вагою.
Під час занурення цих блоків волога вивільнялася в розпечені надра, що знижувало температуру плавлення порід і спричиняло утворення магми, яка згодом виривалася на поверхню у вигляді вулканічних вивержень.
Унікальне збереження гірських порід у регіоні Пілбара дозволило вченим реконструювати події архейської ери. Це відкриття допомагає відповісти на фундаментальне питання геології про початок взаємодії між поверхнею та глибинними шарами планети.
Динамічний обмін речовинами безпосередньо впливав на зародження перших континентів, формування стабільного клімату та створення хімічних умов, необхідних для розвитку життя.
Читайте також:
Гігантське віяло. Вчені виявили дивну структуру, що прихована під льодом Антарктиди
