Плутон та його найбільший супутник Харон перебувають у нерозривному небесному танці. Оскільки за розмірами вони не надто відрізняються, Харон фактично не обертається навколо своєї карликової планети — обидва космічні тіла рухаються навколо спільного центру мас.
Ця унікальна гравітаційна взаємодія призвела до значного уповільнення обертання Харона під дією приливних сил, подібно до того, як це колись відбулося з парою Земля — Місяць.
Читайте також:
Що це було? Телескоп Джеймс Вебб виявив таємничу речовину на Плутоні та Титані Дослідники з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі знайшли підтвердження цього явища в геологічних особливостях супутника, які зафіксував зонд НАСА New Horizons. Поверхня Харона залишається практично незмінною протягом останніх 4 мільярдів років, надійно оберігаючи сліди його формування на околицях Сонячної системи.
Увагу вчених привернули гірські хребти в екваторіальній області під назвою Земля Оз (Oz Terra), що простягаються на понад 200 кілометрів і мають асиметричні схили. Моделювання показало, що під час формування Харона товщина його крижаної оболонки становила щонайменше 30−36 кілометрів.
У перші дні через різке сповільнення обертання кора біля екватора зазнала стиснення приблизно на 1%, що й призвело до утворення цих хребтів у напрямку з півночі на південь.
Провідний автор дослідження Ханьчжан Чен пояснив, що цей процес пов’язаний зі зворотним ефектом відцентрового сплющення (так званим «деспінінгом» або уповільненням обертання). Цю гіпотезу також підтверджує наявність зон розтягнення в полярному регіоні супутника, орієнтованих зі сходу на захід.
Згідно з розрахунками, на початку свого існування Харон робив повний оберт навколо своєї осі всього за 14,3 години. Це більш ніж у десять разів швидше за його теперішній стан приливного захоплення з Плутоном, який становить близько 153,3 години.
Розроблений науковцями підхід дає новий інструмент для визначення первісного стану інших крижаних світів на основі аналізу їхнього рельєфу.
Результати дослідження, опублікованів журналі Nature Communications доводять, що навіть геологічно малоактивні космічні тіла зберігають унікальну інформацію про епоху зародження нашої планетарної системи.
Читайте також:
«Він такий милий». 10-річна школярка просить повернути Плутону статус планети — у NASA відповіли
