У рові під діючим мостомУ рові Дубенського замку археологи виявили дерев'яні дубові палі та муровану опору колишнього мосту, який існував від часу спорудження фортеці й, імовірно, до початку XX століття.
Дослідники вперше детально вивчають його конструкцію, що допоможе краще зрозуміти систему оборони замку. Журналістка Район.Дубно поспілкувалася з археологом Юрієм Пшеничним про найважливіші знахідки та їхнє значення.
Перші результати археологічних розкопок Розкопки на території замку за участю студентів I курсу спеціальності «Історія та археологія» Національного університету «Острозька академія» розпочалися 20 липня. Керує процесом кандидат історичних наук, археолог Юрій Пшеничний.
Дослідження відбуваються на двох ділянках: під мостом, де вивчаються конструкції старого мосту, і на території замкового дворища.
«Цей міст можна датувати, починаючи з часу будівництва бастіонного замку та аж до XIX століття точно, а можливо, – і до початку XX століття, коли він був зруйнований під час Першої світової війни. Серед знахідок – керамічна люлька, монета періоду Станіслава-Августа Понятовського,
останнього польського короля», – розповів керівник дослідження.
Юрій ПшеничнийЧитайте також:
- Дубенський замок отримав рідкісні довоєнні сувенірні марки до музейних фондів
У 2012 році Пшеничний вже проводив розкопки в оборонному рові замку провідний. Тоді це була ділянка, розташована дещо північніше. Але конструкцій мосту археологи не досліджували.
Науковець розповів, що цінність теперішніх розкопок в тому, що можна дослідити опорну систему мосту та виявити знахідки, які могли просто впасти в рів з колишнього мосту.
Та частина, яку вже виявили, – це нерухома частина. Мурована опора – це один зі стовпів, які тримали міст. Додатково вони були зміцнені дубовими палями. Щодо того, чи був міст підйомний, то кандидат історичних наук засумнівався, адже надійних свідчень цьому немає.
«У мемуарах князя Юзефа Любомирського – розповідає Юрій, – приблизно у 1860-х роках декілька разів згадується про підйомний міст у Дубенському замку.
Але він це згадує у своїх художніх сюжетах. В описах 1836 року міст був на шести кам’яних стовпах і з дубовими підпорами. А про підйомну його секцію не згадується нічого».
За словами дослідника цей міст не був аркоподібним, адже зруйнувати його було б дуже складно, оскільки аркоподібна конструкція – дуже міцна.
«Якби він був таким, то ми б побачили величезну кількість матеріалів у рові. А ми бачимо, що тут стільки каменю немає. Лише кам’яна опора, яка ретельно вимурована», – наголосив Пшеничний.
Читайте також:
Що археологи кажуть про легендарні підземелля Серед теперішніх знахідок під мостом були також рештки полив’яного посуду.
Юрій Пшеничний зазначив, що цікавим є дослідження справжньої глибини оборонного рову біля мурів замку. Якщо виміряти глибину розкопаної ділянки, то вже є 2 метри 30 сантиметрів. І це ще не дно. А теперішня глибина рову – 8 метрів. Тобто, маємо вже понад 10 метрів глибини рову.
«Можна лише уявити масштаб будівництва. Скільки потребувало затрат людського ресурсу,
технічних засобів, щоб викопати цей рів в умовах заболоченості, близького рівня дзеркала води в річці, яку теж потрібно було якось відвести звідси. Ймовірно, з допомогою гребель: Сурмицької та Іваннівської за назвами найближчих сіл – Сурмичі та Іваннє», – розповідає науковець.
Річка підходила до північного бастіону замку. Це її природнє річище. А рів – це штучне, рукотворне явище, адже тут не було природнього рукава Ікви.
Як розповів археолог, рів міг час від часу пересихати, якщо було посушливе літо і річка відступала. Фортифікатори це передбачали та влаштовували в стінах фортеці приховані фланкуючі позиції в разі загрози нападу. Ці заглиблення використовували для вогнепальної стрільби, гаківниць та мушкетів.
Читайте також:
Однак чи пролягають знамениті дубенські підземні ходи під ровом – важко сказати. Але, як зазначив Юрій Пшеничний, виключати цю теорію не варто. Але і щоб підтвердити її – фактів наразі не достатньо.Розкопки триватимуть ще тиждень. За умови, що погода сприятиме і дощова вода не заллє ділянку. Тоді воду буде важко вибрати й це значно перешкоджатиме розкопкам.
Законсервувати ділянку із виявленими дубовими та мурованою опорами, швидше за все, не вдасться. Це складний процес, каже Юрій Пшеничний. Та й дубові опори, коли повністю висохнуть, є великий ризик, що зруйнуються. Тому ділянку археологи будуть змушені закопати.
Хоч усі туристи та місцеві мешканці, які проходять повз Дубенського замку, з непідробленою цікавістю зазирають до науковців. За сприятливих умов, це була б ще одна цікава для огляду атракція.
