Археологи в Перперіконі на півдні Болгарії виявили круглий мавзолей завширшки восьми метрів поруч із скельними гробницями, пов'язаними з культом так званого "Фракійського вершника", якого ототожнюють з міфічним правителем Резом.
Це додає ще один незвичайний похоронний комплекс до священного південного кварталу стародавнього міста, пише Arkeo News.
Нещодавно відкритий мавзолей датується приблизно третім-п'ятим століттями нашої ери. Побудований за ідеально круглим планом, він має ретельно збудований вхід, що виходить на схід, та оздоблений тонко обробленими кам’яними елементами. Це одинадцятий круглий мавзолей, виявлений у Перперіконі протягом останніх шести сезонів розкопок. Замість того, щоб стояти окремо, пам’ятники утворюють вражаючу процесію вздовж головної дороги, яка колись піднімалася до укріпленого акрополя міста.
Професор Нікола Овчаров, керівник розкопок Перперикону, сказав, що концентрація пізньоримських ротонд-мавзолеїв не має відомих аналогів в інших місцях римського світу. Це твердження залишається інтерпретацією команди розкопок, але кількість та розташування споруд чітко відрізняють Перперикон від більш традиційних провінційних кладовищ.
Круглі будівлі утворювали частину так званої Area Sacra, або Священної зони, у південній чверті Перперікону. Розкопки показали, що цей район не був переважно житловим у римський період. Він містив храми, монументальні гробниці та церемоніальні будівлі, розташовані вздовж дороги, що вела до центру міста.
Читайте також:
Сходили в баню. Археологи виявили золоте намисто, яке було загублене 1600 років тому Попередні дослідження виявили в цій місцевості десять пізньоримських гробниць, очевидно, побудованих для членів місцевої аристократії та правлячих родин. Звичайних мешканців ховали на окремому кладовищі біля східного підніжжя пагорба. Таке розділення перетворило підхід до акрополя на чітко помітний ландшафт релігії, походження та соціальної влади. Таке розташування нагадує використання доріг за межами великих римських міст, де гробниці видатних родин розташовувалися так, щоб їх могли побачити мандрівники. Однак у Перперіконі багаторазове використання кругової архітектури виглядає надзвичайно концентрованим.
Овчаров припустив, що перевага ротондам могла відображати форму круглого святилища на місці,
яке традиційно пов’язують з Діонісом. Він наголосив, що цей зв’язок залишається гіпотетичним.
Біля нового пізньоримського мавзолею археологи повідомили про дві набагато давніші могили, вирубані безпосередньо у вершині виступаючої скелі. Їхня форма нагадує монументальний скельний комплекс у Татулі, відомий як Гробниця Орфея.
Такі пам’ятники часто інтерпретують як героїчні святилища, побудовані навколо поховання або символічного місця спочинку правителя, жерця чи героя-предка, якому поклонялися після смерті. Для фракійців королівська влада могла поширюватися і за межі могили. Померлий правитель міг перетворитися на героїчного посередника між людським і божественним світами, тоді як ритуали, що проводилися біля його гробниці, зберігали як його священний статус, так і легітимність пізніших еліт.
Аналогічні скельні гробниці, виявлені в Перперіконі в 2010 році, датувалися за допомогою кераміки XI або X століттям до нашої ери. Дані з цього комплексу свідчать про те, що церемонії тривали століттями; монета Олександра Македонського свідчить про те, що культ залишався активним протягом елліністичного періоду.
Нещодавно опубліковані розкопки ще не встановили, чи є новітні споруди окремими гробницями, чи подальшим розвитком раніше відомого комплексу.
Читайте також:
Антична хірургія. Археологи знайшли в Болгарії рідкісний медичний інструмент часів Давнього Риму Перперікон займає скелястий пагорб заввишки 470 метрів у Східних Родопах, приблизно за 20 кілометрів на північний схід від Кирджалі. Його вулиці, кімнати, святилища та оборонні споруди неодноразово висікалися в скельній корінні, оскільки це місце розвивалося з доісторичного ритуального центру у фракійське святилище, римське місто, ранньохристиянський єпископський центр та середньовічну фортецю.
Раніше NV Техно писав, що у Родопських горах на півдні Болгарії археологи виявили унікальний артефакт — доісторичну карту зоряного неба, висічену в камені. За попередніми оцінками, знахідка може стати одним із найдавніших відомих зображень нічного неба в історії людства.
Камінь розміром приблизно 2×3 метри, орієнтований за віссю схід-захід, пронизаний природною мармуровою жилою, яка, ймовірно, символізує Чумацький Шлях. На його поверхні висічено 56 заглиблень різного діаметра, що відображають розташування зірок. Археологи ідентифікували серед них сузір'я Великої Ведмедиці, Лева, Кассіопеї, Лебедя, Ліри та зоряне скупчення Плеяди.
Читайте також:
Дивні могили. Археологи розкопали в Болгарії поховання епохи неоліту
