Археологи виявили в Тава-Тепе на заході Азербайджану 3200-річну церемоніальну кухню, не схожу на жодну з досі задокументованих на Кавказі.
Розкопки показали, що споруда пізньої бронзової доби неодноразово перебудовувалась протягом поколінь, а попередні печі, посудини та залишки їжі навмисно зберігалися в межах кожної наступної фази, пише Arkeo News.
Це відкриття свідчить про те, що громади поверталися на одне й те саме височинне місце протягом тривалого періоду, щоб готувати та розділяти великі страви. Замість того, щоб служити звичайною домашньою кухнею, ця споруда, схоже, була пов’язана з колективними зібраннями, під час яких їжа допомагала підтримувати соціальні стосунки.
Розкопки проводить Нікола Ланері з Університету Катанії у співпраці з Академією наук у Баку. Проєкт підтримується Міністерством закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії та включає дослідників та студентів з Катанії, Баку та Римського університету Ла Сапієнца.
Читайте також:
Навіщо її створили? У Грузії знайшли загадкову гірську фортецю Церемоніальний комплекс датується пізньою бронзовою добою,
приблизно 1300−1000 рр. до н. е. Під час останньої розкопкової кампанії команда досягла старішого рівня. Ця рання фаза містила широкий круглий жаровню, яка, ймовірно, служила основним вогнищем для приготування їжі. Навколо неї було розташовано кілька менших установок для переробки їжі та керамічних посудин. Горщики були розташовані близько до вогнища, а численні миски були знайдені зібраними всередині печі, наповненої попелом. Таке розташування дає археологам рідкісний знімок того, як їжа готувалась, подавалася та залишалася всередині споруди.
Що ще важливіше, послідовність будівництва свідчила про те, що кухню кілька разів оновлювали. Старішу кераміку, печі та залишки їжі не просто прибрали. Їх зберегли, оскільки на тому ж місці зводили нові споруди. За словами Ланері, ця закономірність вказує на давню традицію, а не на окрему подію. Наступні покоління, схоже, поверталися до тієї ж церемоніальної обстановки, зберігаючи фізичні сліди попередніх зібрань.
Кухня стояла на терасі з ущільненої землі, яка піднімалася над навколишнім ландшафтом. Археологи вважають,
що вона могла бути накрита легким дахом, зробленим з деревини та гілок. Завдяки своєму підвищеному розташуванню споруда була б помітною здалеку. Тераса також відділяла місце для приготування їжі від сусідніх будівель та зон для проведення заходів.
Дослідникам наразі невідомо жодних близьких археологічних аналогів для цієї конфігурації в інших місцях Кавказу. Її масштаб, видимість та багаторазові реконструкції відрізняють її від побутових кухонних споруд, які зазвичай асоціюються з поселеннями бронзової доби. Таким чином, фізичне планування підтверджує інтерпретацію того, що місце мало громадську або церемоніальну функцію. Однак точний характер зібрань — і кому дозволялося брати в них участь — залишається предметом дослідження.
Наукові дослідження залишків, що збереглися всередині посудин, починають розкривати, що, можливо, було приготовано в Тава-Тепе. Попередні дані вказують на страву, що нагадує пшоняну кашу, можливо, підсолоджену медом. Залишки тварин свідчать про те, що яловичина була важливою частиною цих страв. Перш ніж меню можна буде реконструювати детальніше,
знадобиться подальший аналіз ботанічного матеріалу, кісток тварин та залишків кераміки. Дослідники співпрацюють з національними та міжнародними лабораторіями, щоб точніше визначити інгредієнти та методи приготування.
Археологи також виявили хатини навколо церемоніальної зони. Ці будівлі мали підлоги з битого вапняку, дерев’яні елементи та приміщення, пов’язані з виробництвом їжі. Серед більш незвичайних знахідок були декоровані теракотові штампи, відомі як пінтадери. Ці предмети мають геометричні візерунки та, можливо, використовувалися для нанесення візерунків на хліб або для маркування буханців під час приготування.
Читайте також:
Зовсім не Стародавній Єгипет. Батьківщиною однієї з перших настільних ігор у світі був Азербайджан — археологи Тава-Тепе розташоване в ландшафті, який перетинають громади, що рухаються вздовж коридору річки Кура. Ланері припускає, що це місце могло функціонувати як періодичне місце зустрічей, де різні групи збиралися, щоб готувати їжу, їсти та відновлювати соціальні зв’язки. Неодноразові перебудови кухні підтверджують можливість того,
що ці зібрання пам’яталися та відтворювалися протягом поколінь. Збереження старого посуду та залишків їжі також могло пов’язати пізніших учасників з попередніми спільними подіями.
Раніше NV Техно писав, що розкопки некрополя бронзової доби в Нахічевані, Азербайджан, дали змогу знайти поховання жінок зі зброєю і коштовностями, що вказує на те, що ці жінки могли бути амазонками.
Згідно з даними археологів, жінок, які жили понад 4000 років тому, було поховано зі зброєю, включно з наконечниками стріл, бронзовими кинджалами і булавами, а також із коштовностями. Дослідники вважають, що покійні могли бути амазонками — жінками-войовницями, відомими в грецькій міфології. Вони славилися своєю майстерністю на полі бою і жили в суспільстві, вільному від чоловіків.
Читайте також:
