Біохімік Флавіо Енріке Сілва з Федерального університету Сан-Карлуса (Бразилія) виявив у кишківнику бавовникової совки чотири види грибів, здатних біологічно розкладати полістирол.
Про це повідомляє Science Daily.
Спершу гусінь бавовникової совки (Helicoverpa armigera) годували спіненим полістиролом (EPS) — з нього роблять стаканчики для кави, ізоляцію холодильників і пакування для електроніки. Сім днів одна група личинок отримувала лише EPS, інша — звичайний лабораторний корм, ще одна — суміш 50 на 50.
З кишківника личинок виділили чотири види грибів — Aspergillus, Talaromyces і два види Penicillium — і дали їм іншу форму полістиролу.
«У гусені, яку годували EPS, було явно більше Aspergillus, Trematosphaeria, Metarhizium і Talaromyces, ніж у тих, хто EPS не отримував, — пишуть Сілва та його колеги. — За змішаного раціону ми спостерігали зростання частки дріжджів Cryptococcus і Malassezia».
Пінопласт розчинили в ксилолі та висушили до гладенької плівки без повітряних пор, на якій легко помітити будь-які зміни. Гриби росли на ній 60 днів. Знімки електронного мікроскопа,
зроблені після змивання грибів, показали порожнини, витравлені в плівці. Найпомітніший результат дав Talaromyces: він пробурив у пластику отвори, у які, схоже, проникали його гіфи. Контрольні зразки, не засіяні спорами, залишилися гладенькими.
«Якщо гриб зміг рости на цій плівці, то тому, що використовував її як джерело вуглецю, тобто як джерело їжі», — пояснює Сілва.
Втім, автори не можуть з упевненістю сказати, чи гриби перетравлюють пластик, чи подрібнюють його на дедалі менші фрагменти і які побічні продукти при цьому утворюються. Невідомо й скільки пластику гриби зруйнували за два місяці, тож оцінити їхню ефективність наразі неможливо.
Виробництво полістиролу щороку зростає й до 2034 року може сягнути 62 мільйонів тонн. Ефективного способу переробляти його досі немає, тож більшість пінопласту опиняється на сміттєзвалищах. Здатність руйнувати пластик раніше виявили в багатьох мікробів і комах, проте помітно вплинути на проблему відходів вони поки не змогли.
Результати експерименту опублікували в журналі BMC Microbiology.
Читайте також:
У кожному із 17 зразків. Мікропластик знайшли в усіх досліджених артеріях людини
