Науковці NASA з’ясували, що окремі земні мікроорганізми, які потрапляють у космос під час експедицій за участю людей, здатні виживати на захищених і затінених ділянках поблизу Південного полюса Місяця.
Результати дослідження, опубліковані в серпні 2026 року в науковому журналі Science Advances, наголошують на важливості розуміння того, як довго мікроби можуть зберігатися в космічному середовищі, оскільки це створює ризик біологічного забруднення інших небесних тіл.
Читайте також:
Космічне землеробство. Науковці з’ясували, як гриби можуть перетворити марсіанський ґрунт на родючу землю Проблема полягає в тому, що людина є природним носієм величезної кількості мікроорганізмів. У середньому на ділянці шкіри розміром із гумку для олівця мешкає близько 1 мільйона бактерій, які неминуче потрапляють за межі скафандрів і житлових модулів. Навіть найсуворіша стерилізація, що застосовується до робототехніки (нагрівання до температури понад 204 °C), неможлива для пілотованих місій. Це ускладнює вивчення первинного хімічного складу Місяця та пошук потенційних слідів життя на Марсі,
адже вченим буде важко відрізнити давні позаземні зразки від матеріалу, занесеного людьми.
У межах дослідження вчені проаналізували стійкість кількох видів мікроорганізмів, зокрема бактерій Bacillus subtilis*, Staphylococcus aureus, Deinococcus radiodurans, видів Fusarium, а також чорної плісняви Aspergillus niger. Останній виявився надзвичайно стійким до ультрафіолетового випромінювання та здатним виживати навіть на ділянках, відкритих для сонячного світла.
Науковці змоделювали умови довкілля в трьох регіонах поблизу Південного полюса Місяця — на краю кратера Нобіле, хребті З'єднувальних (Connecting Ridge) та краю кратера де Жерлаш, — використовуючи детальні карти висот і температур, отримані автоматичною міжпланетною станцією NASA. Особливості рельєфу та малий кут нахилу осі обертання Місяця створюють мозаїку затінених зон, де зберігаються наднизькі температури й забезпечується захист від руйнівної радіації.
Картографування виявило сприятливі для виживання «ніші», розміри яких варіюються від кратерів завширшки в кілька кілометрів до затінених заглиблень завбільшки з відбиток черевика астронавта. Під виживанням дослідники розуміють збереження життєздатності організму протягом щонайменше однієї земної доби, що не передбачає його активного росту чи розмноження. Через відсутність рідкої води, атмосфери та помірного тепла мікроби залишаються у стані спокою. Водночас науковці зазначають, що природна місячна лабораторія дозволить перевірити реальні межі витривалості земного життя в екстремальних умовах.
Читайте також:
NASA показала перші фото. На Місяці з’явився кратер після падіння ракети SpaceX
