Алгоритми штучного інтелекту розшифрували унікальні захисні мутації в ДНК східних устриць, які допомагають цим молюскам виживати в умовах глобального потепління та руйнування океанічних екосистем.
Читайте також:
Захист від діабету. Рідкісна мутація змушує організм спалювати жир замість накопичення Одна доросла устриця здатна профільтрувати близько 190 літрів води на день, що перевищує показники побутових фільтрів. Рифи з цих молюсків є основою прибережних екосистем: вони створюють прихисток для риб і крабів, зупиняють ерозію берегів та гасять хвилі під час штормів.
Проте через перевилов і потепління води традиційні колонії біля берегів США опинилися на межі зникнення, пише phys.org.
Студентка біоінформатики Північно-Східного університету Мегха Прасад розробила спеціальний програмний код для нейромережі. ДНК устриць містить 28 тисяч генів, що на третину більше, ніж у людини. Штучний інтелект миттєво знаходить у велетенських масивах даних корисні збої та подвоєння кодів, які відповідають за стійкість до спеки, хвороб і коливань солоності води.
Під час розрахунків алгоритм виявив приховані мутації в матричній РНК, які раніше вважалися біологічно неважливими, але які насправді стали ключем до виживання виду.
«Мегха допомогла спрямувати наші дослідження в абсолютно нове русло. Це надсучасний підхід, якого ми раніше не зустрічали в науковій літературі», — розказала очільниця Центру морської екологічної геноміки Кетлін Лоттерхос.
Як зазначають автори дослідження, створена генетична карта дозволить екологам запустити програму селекційного вирощування. Схрещування молюсків із виявленими захисними мутаціями дасть змогу вивести стійке нове покоління для відновлення прибережних рифів.
Читайте також:
ДНК без ДНК. Вчені виявили незвичайний механізм захисту від вірусів
