Науковцям вдалося зафіксувати стан води, який раніше існував лише в теоретичних розрахунках. У них вийшов так званий суперонічний лід із гексагональною кристалічною ґраткою.
Читайте також:
Фіксація на роки. Вчені створили клей, який твердіє під водою за 10 секунд Дослідницька група під керівництвом французького фізика Алексіса Форестьє з Комісаріату з атомної енергетики (CEA) розігріла мікроскопічні зразки води лазерами до 2630 кельвінів (близько 2357 °C) і одночасно затиснула їх між кінчиками надміцних алмазних ковадел.
Про це пише Science Alert.
Тиск під час експерименту досяг астрономічних 230 гігапаскалів — це у 2,3 мільйона разів більше за атмосферний тиск на рівні моря і наближається до умов у центрі земного ядра.
За таких параметрів вода просто не може розширитися й перетворитися на пару. Замість цього вона набуває дивного гібридного стану, який одночасно є і твердим тілом, і рідиною. Атоми кисню формують жорсткий кристалічний каркас, тоді як ядра водню зриваються з місць і починають вільно текти крізь цю ґратку, наче рідина всередині губки, забезпечуючи високу провідність.
Синхротронне рентгенівське випромінювання показало, що зі зростанням тиску понад 200 ГПа звична для суперонічного стану кубічна структура кристала перебудовується в більш щільну — гексагональну (hcp).
Астрофізики давно припускають, що саме такий гарячий, електропровідний суперонічний лід становить левову частку мантії Нептуна та Урана. Тепер, коли відома точна конфігурація атомів у цій фазі, вчені зможуть уточнити моделі циркуляції електричних зарядів усередині крижаних гігантів і зрозуміти, чому їхні магнітні поля такі хаотичні та зміщені відносно осі обертання.
Читайте також:
Від кубика до струму. Звичайний лід виробляє електрику — фізики зробили несподіване відкриття
