Гімалаї наближаються до небезпечної межі через прискорене танення льодовиків, зростання нестабільних льодовикових озер та недостатній моніторинг гірського регіону. Про це йдеться в новому дослідженні.
Науковці попереджають, що зміни в Гімалаях можуть призвести до дедалі більшої кількості небезпечних природних явищ. Особливо гостро проблема проявилася після масштабних повеней у Непалі та Тибеті, які забрали життя понад 1300 людей.
За даними звіту Systemiq, підготовленого разом із партнерами з вивчення гірського регіону, гімалайські льодовики нині втрачають масу на 65% швидше, ніж десять років тому. Коли льодовики відступають, після них можуть залишатися великі озера, утримувані нестабільними масами льоду та каміння. Якщо природна дамба руйнується, вода здатна стрімко вийти вниз по долинах і спричинити масштабні повені.
Для Індії проблема особливо важлива. Близько 18% території країни припадає на Гімалаї, але саме на цей регіон, за даними звіту, припадає близько 35% усіх природних катастроф. Індійська влада вже виявила десятки особливо небезпечних льодовикових озер.
У липні уряд повідомив парламенту, що 56 озер класифікували як такі, що мають «дуже високий ризик». Загалом Центральна водна комісія контролює 2485 льодовикових озер площею понад 10 гектарів у басейнах гімалайських річок.
Гімалаї вже неодноразово ставали місцем масштабних катастроф, пов’язаних із проривами льодовикових озер. На тлі потепління такі ризики можуть зростати, якщо країни регіону не посилять моніторинг і підготовку до надзвичайних ситуацій.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
