Атлантичний океан переживає незвичне затишшя саме тоді, коли сезон ураганів зазвичай виходить на пік. До 12 вересня там не сформувалося жодного урагану — такого не було від початку сучасних супутникових спостережень у 1966 році.
Про це пише ScienceAlert.
Попередній рекорд був коротшим лише на один день. Раніше найпізніша поява першого урагану припадала на 11 вересня — так було у 2002 році з «Густавом» та у 2013 році з «Умберто».
Таке затишшя виглядає особливо незвично, бо початок вересня зазвичай є кліматичним піком сезону ураганів в Атлантиці. Сам сезон триває з 1 червня до 30 листопада.
У серпні NOAA оцінило ймовірність того, що сезон 2026 року буде менш активним за норму, у 75%. Для порівняння, типовий сезон приносить близько 14 штормів із власними назвами, сім із яких стають ураганами, а три — потужними ураганами.
Головною причиною нинішнього затишшя вчені називають надзвичайно сильний Ель-Ніньйо, який почав формуватися в екваторіальній частині Тихого океану ще в червні.
Попри загальне потепління океану, Ель-Ніньйо здатен пригнічувати розвиток атлантичних ураганів.
Він змінює циркуляцію повітря та посилює зсув вітру, через що тропічним системам важче сформуватися й набрати силу.
До цього додаються сухе повітря та низхідні потоки. У сукупності ці фактори руйнують структуру штормів, позбавляють їх вологи та заважають перейти у стадію урагану.
Цього року в Атлантиці вже виникло п’ять тропічних штормів, але всі вони залишалися відносно слабкими. Загальна штормова активність у басейні на порозі пікового періоду становить лише близько 7% від норми.
Водночас у Тихому океані картина протилежна. Там сезон значно активніший: у східній частині вже зафіксували 16 штормів із власними назвами, а в центральній — 20, серед яких було шість ураганів.
Два з них обрушилися на Гаваї. Такий контраст між Атлантикою і Тихим океаном також пов’язують із впливом Ель-Ніньйо.
Нинішнє явище при цьому ще продовжує посилюватися. За прогнозом Всесвітньої метеорологічної організації, сильний Ель-Ніньйо може зберігатися до лютого 2027 року.
Метеорологи не виключають, що він може стати одним із найпотужніших за всю історію спостережень. А після завершення нинішнього затишшя наступний сезон в Атлантиці, навпаки, може виявитися надзвичайно активним через подальше нагрівання океану.
