Наука

Мозок змінюється двічі за життя: що відбувається у 24 та 60 років

24 сен•ТСН

Людський мозок кардинально перемикає «передачі» двічі протягом життя — спершу у 24 роки, а потім у 60. Про це свідчать результати масштабного дослідження, у межах якого науковцівивчили понад 1,3 мільйона нервових клітин від донорів віком від немовлят до 97 років. Науковці хотіли створити детальну карту префронтальної кори — ділянки, що відповідає за ухвалення рішень та формування спогадів.

Про це повідомляє Daily Mail.

Мозок людини двічі за життя «перемикається»: що це означаєДослідники з’ясували, що нейронна система проходить два ключові етапи перебудови: перший припадає на 24 роки, коли мозок досягає зрілості, а другий — на 60 років, коли вікові зміни стають дуже помітними.

«Ця карта є важливим джерелом інформації для розуміння процесу здорового старіння мозку на молекулярному рівні», — каже доктор Кіран Гірдхар із Медичної школи Айкана.

Згідно з висновками вчених, у дитинстві та підлітковому віці співвідношення різних типів клітин стрімко змінюється — мозок активно формує нові зв’язки та перебудовується. Проте орієнтовно у 24 роки настає «неочікувана точка»,

коли темпи трансформацій різко знижуються. З цього моменту префронтальна кора перебуває у стані відносної стабільності аж до досягнення 60-річного віку.

Після цього клітини, що відповідають за підтримку та захист мозку, знову різко підвищують свою активність.

Під час останнього дослідження вчені проаналізували гени всередині клітин, відібраних на різних етапах життя людини. Завдяки вивченню молекул РНК вдалося встановити, які саме гени залишаються активними та чим зайняті клітини в той чи інший період.

Їм вдалося дізнатися, що від 0 до 24 років відбувається стрімка клітинна перебудова, а співвідношення типів клітин швидко змінюється на тлі формування нових зв’язків.

Читайте також

Дата публікації 08:15, 20.09.26 Категорія Здоров’я Кількість переглядів 559 Після опівночі мозок переходить в інший режим: вчені розкрили несподіваний ефект Автор публікації
Ірина Ігнатова

У період з 24 до 60 років у людському мозку триває етап стабільності, і його структура залишається практично незмінною. У цьому віці функціонування клітин підпорядковується чіткому 24-годинному графіку.

Що відбувається з мозком після 60 роківПісля 60 років тривають молекулярні трансформації на рівні окремих клітин через прояв вікових процесів. Клітини починають активніше ремонтувати пошкодження та підтримувати життєдіяльність мозку.

Також вдалося з’ясувати, що змінюється не лише анатомічна структура, а й функціонал мозку — передусім його внутрішній годинник. У молодих людей нейрони, відповідальні за планування, пам’ять та ухвалення рішень, працюють за чітким 24-годинним розкладом. Їхня активність передбачувано зростає в певні години дня та ночі, але після настання 60 років цей ритм починає руйнуватися.

«Після 60 років нейрональні ритми здебільшого зникають, натомість імунні клітини мозку набувають нової ритмічної активності, пов’язаної з клітинним стресом і запаленням. Мозок не просто припиняє відстежувати час — він змінює об’єкт цього відстеження», — пояснює доктор Гірдхар.

Імунні клітини та клітини, що ізолюють нервові волокна, ввечері можуть починати працювати значно активніше, утилізувати пошкоджені білки.

Ці дослідження дають змогу ґрунтовніше визначати причини того,

чому деякі пацієнти з хворобою Альцгеймера зберігають когнітивні здібності, попри наявність виражених патологічних змін у тканинах. Як з’ясувалося, навіть за високої концентрації токсичного білка тау окремі люди мають особливості функціонування нейронів і захисних клітин в умовах стресу.

Ці відмінності допомагають ключовим нервовим клітинам виживати під час ураження, що пояснює стійкість деяких людей перед деменцією.

Людський мозок: останні новиниНагадаємо, що для належної роботи мозку, пам’яті та нервової системи важливо дотримуватися збалансованого й різноманітного харчування, хоча їжа не замінює сон, відпочинок чи лікування. Підтримати організм допомагають доступні продукти жирна риба (лосось, скумбрія, оселедець, сардини) як джерело омега-3, волоські горіхи, багаті на ненасичені жири та білок, а також яйця, жовтки яких містять важливий холін.

Крім цього, до раціону варто включати свіжі або заморожені ягоди — чорницю, лохину, смородину, полуницю, які містять поліфенольні сполуки, та різноманітну зелень — шпинат, руколу, салат, петрушку.

Хоча їжа не здатна замінити спеціальні препарати,

призначені лікарем у разі підтверджених дефіцитів, для більшості людей щоденний збалансований раціон дозволяє отримувати значну частину необхідних поживних речовин без потреби в дорогих добавках.

Читайте також

Дата публікації 22:02, 16.09.26 Категорія Актуальна тема Кількість переглядів 309 Фінансовий стрес зістарює мозок Автор публікації
Станіслава Бондаренко
Дата публікації 14:39, 31.08.26 Категорія Здоров’я Кількість переглядів 1037 "Мозок втрачає гальма": що відбувається з нами після лише однієї ночі без сну Автор публікації
Анастасія Грубрина
Дата публікації 17:27, 24.08.26 Категорія Здоровʼя Кількість переглядів 1568 Скільки насправді потрібно пити води, щоб мозок працював краще: відповідь вчених Автор публікації
Кирило Шостак