Звичайна прогулянка з новим металошукачем обернулася для восьмирічного Лукаса Атчісона археологічною знахідкою. Хлопчик виявив у канадському парку залишки старого судна, яке дослідники пов’язують зі шхуною St. Anthony, що зазнала аварії ще у 1856 році.
Про це пише The Daily Galaxy.
Лукас натрапив на знахідку ще у 2023 році під час сімейного відпочинку у провінційному парку Пойнт-Фармс неподалік Годеріча в Онтаріо.
Перший сигнал металошукача привів його до сталевого штиря. Батько хлопчика спочатку припустив, що це звичайне кріплення для човнів, однак Лукас наполіг на подальших пошуках.
Під землею вони знайшли дерев’яний брус, у якому було закріплено ще кілька подібних металевих деталей.
Після цього родина повідомила про знахідку працівникам парку та Комітету з морської спадщини Онтаріо.
Через необхідність отримати дозволи повноцінні роботи почалися не відразу.
Під час розкопок волонтери виявили додаткові частини судна, а морська археологиня Скарлетт Янусас звернула увагу на подвійні шпангоути.
Така конструкція свідчила про підвищену міцність корпусу. Фахівці припускають,
що під землею лежать залишки шхуни — дерев’яного вітрильного судна, яке зазвичай мало дві щогли.
Дослідники планують створити масштабні креслення знайденого корпусу, зокрема вид зверху та боковий профіль.
Паралельно експерти вивчатимуть правила суднобудування XIX століття.
Морський історик Патрік Фолкс пояснив, що тогочасні страхові вимоги регламентували кількість кріплень у шпангоутах і відстань між ними.
Такі деталі можуть допомогти точніше визначити час, коли було побудоване судно.
Точну назву корабля поки не встановили.
Головною версією залишається шхуна St. Anthony, побудована в Ері, штат Пенсильванія.
Судно перевозило пшеницю з Чикаго до Буффало й у 1856 році зазнало аварії в озері Гурон неподалік Годеріча.
Газетне повідомлення від 30 жовтня 1856 року згадувало шхуну з Ері, завантажену пшеницею, яку викинуло на берег біля Годеріча.
У листопаді того ж року буксир Fashion вирушив їй на допомогу, але через негоду сам опинився на мілині в районі Бейфілда.
St. Anthony частково розібрали, а від спроб урятувати судно зрештою відмовилися.
Частина вантажу пшениці висипалася через пробоїну в корпусі, а рештки самого корабля поступово опинилися під шаром ґрунту.
Після завершення досліджень судно планують знову засипати землею.
За словами Янусас, таким способом навколо деревини створять середовище з мінімальним доступом кисню, яке захищатиме конструкцію від паразитів та інших організмів.
Археологиня припускає, що повторне поховання може допомогти зберегти залишки корабля щонайменше ще на 50 років.
