Блокування потрапляння імунних клітин до мозку мишей захистило їх від загибелі нейронів Марія Довга
30 Sep 2026, 12:36
Американські науковці зменшили загибель нервових клітин у мозку, заблокувавши рецептор імунних клітин крові, завдяки якому вони проникали у мозок і пошкоджували нейрони. Дослідження провели на мишах, генномодифікованих так, щоб відтворити патологічні процеси, що виникають у мозку під час хвороби Альцгеймера та інших подібних розладів. Хоча поки невідомо, чи вдасться застосувати аналогічний підхід у людей, дослідження вказує на потенційну нову мішень для ліків від хвороби Альцгеймера. Дослідження опублікували в журналі Neuron
Нейрони у культурі клітин. Annie Cavanagh / Wellcome Collection
Чому запідозрили зв'язок між імунними клітинами та нейродегенерацією?Деякі нейроденегеративні захворювання, зокрема, хвороба Альцгеймера, супроводжуються накопиченням у мозку тау-білка неправильної форми, що призводить до загибелі нейронів, тож тривалий час пошук методів терапії цих захворювань зосереджувався саме на впливі на тау-білок. Однак, останні дослідження вказують,
що у процес нейродегенерації можуть залучатися також клітини імунної системи. Зокрема, у мозку людей із вираженою таупатією виявляли Т-лімфоцити, хоча досі було неясно, які саме сигнали спрямовують ці клітини крові до мозку. Розібратися в цьому вирішили науковці з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі та Гарвардської медичної школи.
Як вивчали потрапляння імунних клітин до мозку?Дослідники зосередилися на вивченні взаємодії між рецептором CXCR3, який міститься переважно на активованих Т-клітинах, та сигнальною молекулою-хемокіном CXCL10, яка спрямовує рух імунних клітин та посилено утворюється під впливом білка крові інтерферону-гамма (IFNγ). Спочатку науковці ввели інтерферон безпосередньо в мозок п’ятимісячних мишей. Через п’ять днів у мозку тварин значно побільшало Т-лімфоцитів, а астроцити — один із типів клітин, які підтримують роботу нейронів, почали посилено виробляти хемокіни CXCL10. Водночас у генномодифікованих мишей, у яких не утворювалося ані рецептора CXCR3, ані молекул CXCL10, проникнення Т-клітин в мозок практично не відбувалося, тоді як штучне введення хемокіну CXCL10 давало ефект подібний до впливу інтерферону — їхні Т-лімфоцити починали прямувати до мозку.
На основі цього дослідники зробили висновок, що взаємодія CXCL10–CXCR3 дійсно працює як «навігаційний сигнал» для Т-клітин, які прямують до мозку.
Схематичне зображення введення інтерферону мишам для спричинення запалення в мозку. Emmerson et al. / Neuron, 2026
Потім дослідники перевірили, чи можна втрутитися в імунний процес тварин, у яких уже відбувається накопичення тау-білка. Для цього трансгенним мишам із патологічним варіантом людського тау-білка протягом трьох із половиною місяців вводили антитіла, які блокували рецептор CXCR3 і перешкоджали його взаємодії з CXCL10. У результаті кількість Т-лімфоцитів у мозку тварин зменшилася приблизно наполовину і разом із тим загальмувалася атрофія ділянок мозку, відповідальних за пам'ять та емоційні реакції навіть попри те, що накопичення тау-білка істотно не змінилося. Блокування CXCR3 вплинуло і на поведінку мишей — у тесті на розпізнавання нового об’єкта тварини із заблокованим рецептором довше досліджували незнайомий предмет, що свідчило про краще збереження одного з компонентів пам’яті.
Чи спрацює такий підхід на людях?
Оскільки дослідження проводили на мишах, поки що невідомо, чи матиме блокування CXCR3 такий самий ефект у людей. Також невідомо, чи вплинуло блокування рецептора імунних клітин на біологічну активність тау-білка. Тож результати радше вказують на нову потенційну мішень для терапії: замість намагання безпосередньо усунути тау-білок можна спробувати послабити імунну відповідь, яка виникає після його накопичення і, ймовірно, прискорює загибель нейронів.
Що відомо про лікування хвороби Альцгеймера🙅♀️ Видалення бляшок патологічного амілоїдного білка не покращило стан пацієнтів з хворобою Альцгеймера.
📖 Детальніше про те, чому науковці сумніваються в ефективності антитіл для боротьби з хворобою Альцгеймера та як критикують бета-амілоїдну гіпотезу виникнення цієї хвороби, — читайте у нашому матеріалі «Шукаючи правду про хворобу Альцгеймера».
📓 А про те, які ще гіпотези щодо причин хвороби існують і яке можливе лікування на основі них пропонують науковці, ми розповідали у партнерському матеріалі «Хвороба Альцгеймера».
