Масштабне дослідження виявило нових рекордсменів серед птахів. Два види виявилися здатними видавати звуки гучністю понад 120 децибелів, що можна порівняти з роботою відбійного молотка або бензопили.
Потенційними претендентами на звання найгучнішого птаха у світі стали арапонга голошия і каріама червононога.
Читайте також:
Жодного фото в дикій природі. На Філіппінах описали новий вид рідкісного голуба Результати цієї захопливої наукової роботи було детально описано в статті в журналі Evolution. Вони є важливим кроком у розумінні того, як еволюція формує комунікацію серед птахів. Біолог Джефф Подос із Массачусетського університету в Амгерсті разом зі своїм колишнім аспірантом Жоао К. Т. Менезесом присвятили свою роботу вивченню причин, чому одні види співають значно гучніше за інші. Нагадаємо, що у 2019 році Подос уже відкрив абсолютного рекордсмена — білу арапонгу, що здатна видавати звуки гучністю близько 125 децибелів.
У межах нового проєкту дослідники прагнули виявити фізіологічні характеристики птахів, здатні пояснити гучність їхніх криків, а також зв’язок цього параметра з екологічною нішею та соціальною структурою виду.
Раніше точне вимірювання гучності в польових умовах вважалося надзвичайно складним технічним завданням, адже амплітуда звуку безпосередньо залежить від відстані до джерела. Традиційні лабораторні методи вимагали відлову птахів, що є вкрай неефективним і непрактичним. Щоб вирішити цю проблему, науковці застосували нестандартний підхід: вони використали лазерні далекоміри для гольфу в поєднанні з портативними вимірювачами звуку високої роздільної здатності.
Завдяки цьому інноваційному обладнанню авторам вдалося зібрати достовірні дані про амплітуду звуку для 123 видів птахів, причому 113 із них ніколи раніше не каталогізувалися за цим критерієм. Дослідники зафіксували значний діапазон значень — у межах 58 децибелів: якщо мініатюрні колібрі видають звуки на рівні звичайної людської розмови (близько 64 децибелів), то гологорлі дзвонарі та чубаті каріами перевищують позначку у 120 децибелів. Аналіз показав, що найгучніші птахи зазвичай мають більші розміри тіла, потужніші м'язи для стискання повітря та ширший кут розкриття дзьоба. Усе це сприяє посиленню звуку.
Це фундаментальне дослідження значно розширило наше уявлення про біорізноманіття та надихнуло науковців на подальші польові спостереження.
Читайте також:
Пастка на узбережжі. Підйом Світового океану загрожує знищенням 29 видам мігруючих птахів