Щоранку на світанку в марсіанському небі з'являється білий крижаний хвіст довжиною понад півтори тисячі кілометрів. Гігантська хмара висить над пустелею лише кілька годин, а потім повністю випаровується без жодного сліду.
Читайте також:
Аномалія між Сатурном та Ураном. Астрономи помітили дивні зміни в кільцях астероїда Харікло Це явище відоме як витягнута хмара гори Арсія. Вона щодня формується над згаслим вулканом висотою двадцять кілометрів, який удвічі перевищує земний Еверест. Маса з кристалів водяного льоду може розтягуватися на 1800 кілометрів, що дорівнює одній дванадцятій частині всього марсіанського екватора.
Астрофізики роками ламали голови над цим феноменом, адже атмосфера Червоної планети майже повністю позбавлена води. Результати свіжого моделювання науковців опублікував престижний журнал Nature Geoscience на основі багаторічних спостережень європейського зонда Mars Express.
Провідний автор дослідження планетолог Хорхе Ернандес-Берналь з Університету Країни Басків зізнався, що класичні земні закони метеорології тут зайшли в глухий кут. Вченим довелося звернутися до екзотичної теоретичної фізики,
яка раніше існувала виключно в підручниках і вважалася неможливою у відкритій природі.
На Землі хмари народжуються навколо мікроскопічних твердих частинок пилу, солі чи кіптяви, на які налипає волога. Проте над марсіанським вулканом кристали льоду конденсуються взагалі без сторонніх ядер за принципом гомогенної нуклеації. Ернандес-Берналь порівняв це диво з тим, якби краплі туману зненацька матеріалізувалися прямо посеред кімнати, а не осіли на холодному вікні.
Секрет запуску цієї реакції криється у гігантській висоті вулкана. Ранковий літній вітер підіймається по стрімких схилах гори і виштовхує повітряні маси у верхні шари атмосфери з шаленою швидкістю. Температура газу падає на тридцять градусів Цельсія всього за десять хвилин, що викликає миттєвий стрибок відносної вологості і змушує пару кристалізуватися просто у вільному просторі.
Науковий керівник місії Mars Express Колін Вілсон зазначив, що ця розгадка змінює уявлення про позаземний клімат. Погода на далеких світах може підкорятися знайомим фізичним законам, проте створює дивовижні явища, яких людство ніколи не побачить на рідній планеті.
Читайте також:
Промінь радіації дивиться просто на Землю. Вчені вперше розгледіли мікроблазар у надрах Чумацького Шляху
