На Великому Бар'єрному рифі біля Австралії вчені виявили незвичайну морську істоту, яка потенційно здатна прожити понад 120 років. Чорний трепанг, зовні схожий на купку екскрементів, виявився справжнім довгожителем, хоча його популяція відновлюється значно повільніше, ніж вважалося раніше.
Про це пише Daily Galaxy.
Йдеться про чорного трепанга Holothuria whitmaei — представника голотурій, яких також називають морськими огірками. Тварина має темне горбкувате тіло, часто вкрите піском, через що її зовнішність нагадує купку екскрементів на морському дні.
Ці істоти мешкають на коралових рифах Тихого та Індійського океанів. За новими розрахунками науковців, окремі особини можуть доживати до 123 років, хоча середня тривалість їхнього життя значно менша.
Дослідження розпочалося ще 2000 року, коли біологи відібрали невеликі зразки тканин у 76 чорних трепангів поблизу острова Лізард на Великому Бар'єрному рифі. Після процедури тварин повернули на морське дно, а зразки ДНК заморозили для майбутнього аналізу.
У вересні 2024 року науковці повернулися на ту саму ділянку рифу.
Вони знайшли 53 трепангів, виміряли їхню довжину й масу та повторно відібрали зразки тканин.
Генетичний аналіз вдалося успішно провести для 52 особин. Виявилося, що 31 із них мала такі самі ДНК-профілі, як тварини, досліджені ще 2000 року.
Це означає, що майже 60% успішно проаналізованих трепангів уже перебували на цій ділянці 24 роки тому. Причому на момент першого дослідження всі вони були дорослими тваринами.
Зазвичай для тривалих спостережень біологи використовують спеціальні мітки. Проте морські огірки часто втрачають їх уже через кілька тижнів або місяців, тому відстежувати конкретних особин роками надзвичайно складно.
Команда Свена Утіке з Австралійського інституту морських наук вирішила використати ДНК як природний ідентифікатор кожної тварини. Це дозволило впізнати трепангів навіть через майже чверть століття.
Раніше науковці припускали, що ці морські мешканці живуть понад десять років. Однак нові результати показали, що реальна тривалість їхнього життя може бути набагато більшою.
Ще однією несподіванкою стали зміни розмірів трепангів. У 2000 році довжина дорослих особин становила від 26 до 42 сантиметрів,
тобто вони вже майже досягли максимального розміру для свого виду.
Проте через 24 роки ті самі тварини виявилися меншими. Їхня середня маса знизилася на 21%, а довжина скоротилася приблизно на 14%.
Морські огірки здатні втрачати та відновлювати масу тіла залежно від умов існування. Дослідники допускають вплив навколишнього середовища, однак точну причину зменшення розмірів встановити не вдалося.
За результатами спостережень, із 76 трепангів, досліджених у 2000 році, щонайменше 31 залишався живим у 2024-му. Таким чином, мінімальний рівень виживання за 24 роки становив приблизно 41%.
На основі цих даних науковці розрахували річний рівень смертності дорослих чорних трепангів. Він становить близько 3,7%, що вказує на надзвичайно високу тривалість життя цих тварин.
Якщо припустити, що смертність залишається приблизно однаковою протягом дорослого життя, близько 1% особин теоретично можуть дожити до 123 років. При цьому розрахункова середня тривалість життя становить приблизно 24–27 років.
Важливо, що вік 123 роки є математичною оцінкою, а не підтвердженим результатом спостереження за конкретним трепангом.
Безпосередньо дослідники встановили, що окремі дорослі особини залишалися живими щонайменше 24 роки між двома обстеженнями.
Реальна тривалість життя виду може виявитися навіть більшою за розрахункову. Частина трепангів могла переміститися за межі досліджуваної території або залишитися непоміченою під час повторного обстеження.
Водночас науковців занепокоїла відсутність молодих особин. За весь період спостережень із 2000 до 2024 року поблизу острова Лізард вони не виявили жодного молодого чорного трепанга.
Усі знайдені тварини вже були дорослими, а подібну ситуацію спостерігали також в інших популяціях цього виду. Це свідчить про можливі труднощі з природним поповненням чисельності.
Повільне розмноження та надзвичайно тривале життя створюють додаткові ризики для чорних трепангів. Після інтенсивного промислового вилову їхнім популяціям може знадобитися значно більше часу для відновлення, ніж припускали раніше.
Чорний трепанг має комерційну цінність завдяки використанню в харчовій промисловості. Його висушене тіло продають під назвою беш-де-мер як делікатес, популярний у Південно-Східній Азії та Тихоокеанському регіоні.
Через надмірний вилов чисельність цих тварин суттєво скоротилася. Вид внесений до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи як такий, що перебуває під загрозою зникнення.
Також чорний трепанг включений до Додатка II Конвенції CITES, яка регулює міжнародну торгівлю дикими тваринами. Ще 1999 року промисловий вилов цього виду в районі Великого Бар'єрного рифу заборонили через скорочення популяції.
Морські огірки відіграють важливу роль у підтриманні здоров'я коралових рифів. Вони переробляють донні відклади та повертають поживні речовини в екосистему, тому зменшення їхньої чисельності може створювати додаткове навантаження на морське середовище.
Свен Утіке наголосив, що популяції чорного трепанга відновлюються після вилову значно повільніше, ніж вважалося раніше. Дослідники пропонують переглянути підходи до охорони та регулювання промислу морських огірків, зокрема трьох видів трепангів, з урахуванням їхньої надзвичайної тривалості життя.
