Вогняна саламандра є однією із найвідоміших амфібій Європи. Таку популярність вона здобула завдяки своєму яскраву чорно-жовтому забарвленню та отруйному секрету, який виділяє для захисту від хижаків.
Читайте також:
В Індії врятували рідкісну двоголову змію, яка має одне тіло та чотири ока — відео Попри те, що цей вид здається добре вивченим, науковці продовжують відкривати нові дивовижні факти про його біологію.
Нове дослідження виявило, що ці створіння володіють несподіваною здатністю флуоресціювати під ультрафіолетовим світлом. Найяскравіше світіння спостерігається на жовтому череві та з боків тулуба. Дослідники з’ясували, що ефект зумовлений шкірними залозами та їхніми секретами. Дивовижно, але ці виділення продовжують сіяти навіть через 24 години після того, як залишають тіло амфібії.
Перший автор дослідження Бернат Бурріель із Музею природничих наук у Барселоні зазначає: «Дивовижно, що такий добре вивчений вид досі приховує подібні явища. Це нагадує нам, що навіть знайомі організми бережуть таємниці, які розкриваються лише завдяки новим інструментам спостереження».
Явище виникає тоді, коли сполуки в шкірі саламандри поглинають ультрафіолетове випромінювання (невидиме для людини) і виділяють його назад уже у видимому спектрі - як насичені зелені та ціанові відтінки. Це біофлуоресценція — явище, коли організм світиться лише під зовнішнім світлом. На приклад, у світлячків усе інакше (це біолюмінесценція), вони світяться самі завдяки хімічним реакціям всередині тіла.
Раніше вчені думали, що таке світіння буває лише у морських істот та скорпіонів, але нові відкриття довели, що світитися під ультрафіолетом уміють також багато земних рептилій, птахів та земноводних.
Хоча факт свічення підтверджено, його біологічна функція досі залишається предметом дискусій та наукових гіпотез. Одна з них каже, що флуоресценція може допомагати саламандрам розпізнавати родичів у темряві чи густих хащах, а також оцінювати потенційних партнерів під час шлюбного періоду. Можливо, це попередження для хижаків.
Найбільшою загадкою для вчених залишається конкретна речовина, що викликає свічення. Андрес Брунетті з Інституту хімічної екології Макса Планка висловив здивування, оскільки хімічний склад шкірних виділень саламандр вивчається вже десятиліттями, проте про флуоресценцію раніше ніде не згадувалося.
Читайте також:
Характер такий. Біологи з’ясували, чому одні гримучі змії кусають сильніше за інших
