Знаменита картина Вінсента ван Гога «Зоряна ніч» могла з’явитися під враженням від реального нічного неба в липні 1889 року, а не в червні, як тривалий час вважали мистецтвознавці. Як повідомляєAssociated Pressіз посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, команда південнокорейських дослідників зіставила зображення на полотні з астрономічними даними того часу, інформують Економічні новини.
Дослідники на чолі з Кімом Чон Хьоном, керівником сеульської компанії з виробництва телескопів і докторантом Університету Кьонхі, припускають, що найбільш відповідним зображенню на картині було небо над французьким містечком Сен-Ремі-де-Прованс перед світанком приблизно 22 липня 1889 року. Науковці проаналізували розташування небесних тіл і дійшли висновку, що в цей період Місяць мав форму тонкого серпа, подібну до тієї, яку художник відтворив на полотні. Також на східному небосхилі сходило зоряне скупчення Гіади в сузір’ї Тельця, поруч із яким перебувала Венера. За результатами аналізу погодних умов, небо тієї ночі могло бути достатньо ясним, щоб ван Гог побачив ці небесні об’єкти.
Традиційно створення «Зоряної ночі» датували червнем 1889 року - невдовзі після того, як художник потрапив до психіатричного закладу в Сен-Ремі. Саме там він написав одну зі своїх найвідоміших робіт, зобразивши вихрове зоряне небо, серп Місяця, Венеру, село та темні кипариси. Однак нова гіпотеза пояснює одну з давніх загадок картини. У середині червня 1889 року Місяць не мав тієї тонкої серпоподібної форми, яку можна побачити на полотні. За словами фізика Хосе Луїса Арагона з Національного автономного університету Мексики, який досліджував картину, це є вагомим аргументом на користь перевірки липневої дати. Водночас науковець закликає не вважати нову версію остаточно доведеною. На його думку, результати дослідження є переконливою гіпотезою, але потребують подальшого осмислення.
Автори дослідження також вивчили листування ван Гога з одним із його братів. Згадки про цикад, характерних для спекотнішого періоду року, та аналіз можливого часу погіршення здоров’я художника стали додатковими аргументами на користь липня. Методи дослідників перевірили на зображеннях нічного неба в інших картинах митця.
Арагон назвав роботу ретельним міждисциплінарним дослідженням, яке поєднує астрономію, фізику та історію мистецтва. Проте є важливий нюанс: ван Гог працював у студії при лікувальному закладі, спираючись на ескізи та пам’ять. Тому зображене небо могло бути узагальненим образом, складеним із вражень від кількох ночей, а не точним відтворенням одного конкретного моменту. На думку Арагона, головний висновок полягає в тому, що «Зоряна ніч» не була суто фантазійним витвором. Художник уважно спостерігав за справжнім небом і перетворював побачене на власну художню мову.
Попри багаторічне вивчення картини, керівник дослідницької команди Кім досі не бачив оригінал «Зоряної ночі», який зберігається в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Після публікації результатів він заявив, що тепер йому неодмінно варто побачити шедевр наживо.
