Астрономи виявили в Сонячній системі нового кандидата в карликові планети, діаметр якого може сягати 1500 кілометрів. Об'єкт під назвою 2026 ED138 виявився настільки великим, що його порівнюють із відомими карликовими планетами Макемаке та Хаумеа, хоча раніше він залишався непоміченим.
Про це пише Science Alert.
За допомогою обсерваторії імені Вери Рубін науковці виявили один із потенційно найбільших транснептунових об'єктів. Небесне тіло отримало попереднє позначення 2026 ED138 і може претендувати на статус карликової планети.
За оцінками астрономів, його діаметр становить від 600 до 1500 кілометрів. Точний розмір поки невідомий, але навіть попередні розрахунки свідчать, що йдеться про надзвичайно великий об'єкт для цієї частини Сонячної системи.
Найбільше дослідників здивувало те, що небесне тіло тривалий час залишалося непоміченим. Його орбіта, за попередніми даними, не виходить за межі відстаней від Сонця, яких досягає Плутон.
Відкриття зробив Метью Голман із Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики. Науковець зізнався, що спочатку навіть засумнівався в правильності отриманих результатів.
За його словами, настільки великі об'єкти трапляються вкрай рідко. Тому після виявлення незвичайного сигналу він насамперед перевірив, чи не припустився помилки сам або чи не виник збій у програмному забезпеченні.
2026 ED138 розташований у транснептуновій області Сонячної системи. Саме там міститься пояс Койпера — величезне скупчення крижаних небесних тіл за орбітою Нептуна.
Пояс Койпера простягається приблизно до 55 астрономічних одиниць від Сонця. Одна астрономічна одиниця відповідає середній відстані між Землею та Сонцем.
Ще далі, за припущеннями науковців, розташована хмара Оорта. Ця гіпотетична область може простягатися на десятки тисяч астрономічних одиниць.
Наразі астрономам відомі тисячі транснептунових об'єктів, однак спостерігати за ними надзвичайно складно. Через значну відстань від Сонця вони отримують мало світла й дуже слабко його відбивають.
Додаткову проблему створюють низькі температури. Такі небесні тіла випромінюють мало теплової енергії, тому їх важко виявляти навіть в інфрачервоному діапазоні.
Крім того, об'єкти постійно рухаються навколо Сонця,
поступово змінюючи положення відносно далеких зірок. Якщо телескоп не спостерігає потрібну ділянку неба в потрібний момент, небесне тіло може залишитися непоміченим.
Частина транснептунових об'єктів також має орбіти, нахилені під незвичайними кутами. Через це астрономам доводиться досліджувати значно більші ділянки неба.
Виявити 2026 ED138 допомогли можливості обсерваторії імені Вери Рубін. Її телескоп обладнаний цифровою камерою з роздільною здатністю 3,2 гігапікселя — найбільшою серед камер, створених для астрономічних спостережень.
За один знімок камера охоплює ділянку неба, площа якої приблизно дорівнює 40 дискам повного Місяця. Повторні спостереження дозволяють знаходити слабкі світлові точки, які рухаються на тлі нерухомих далеких зірок.
Обсерваторія розпочала наукову роботу в червні 2025 року. Уже в березні 2026 року новий об'єкт потрапив у поле зору її телескопа, хоча тоді астрономи ще не знали про відкриття.
13 жовтня Метью Голман аналізував отримані дані за допомогою програми, створеної спільно з колегою Кевіном Нейпіром. Саме тоді дослідник звернув увагу на незвичайне небесне тіло.
Команда змогла простежити його рух за 30 спостереженнями, зробленими протягом 20 ночей із 4 березня до 11 липня 2026 року.
Після цього науковці перевірили архівні знімки камери Dark Energy Camera. Виявилося, що новий кандидат у карликові планети вже потрапляв на фотографії ще в лютому 2016 року.
Камера також зафіксувала об'єкт у 2017, 2018, 2019 та 2023 роках. Отже, він неодноразово з'являвся в астрономічних спостереженнях задовго до офіційного відкриття.
Раніше космічні телескопи «Габбл» і «Джеймс Вебб» допомогли виявити ще 27 нових об'єктів за орбітою Нептуна. Діаметр кожного з них перевищує 40 кілометрів.