В Університеті Кобе (Японія) з'ясували, як крихітний поворот однієї ланки білка, що міститься в клітинах тварин, підвищує їхню магнітну чутливість уп'ятеро.
Про це повідомляє Phys.org.
Вважається, що перелітні птахи та інші тварини орієнтуються за магнітним полем Землі. Одним із ймовірних природних навігаторів є криптохром — білок, що реагує на синє світло. Під дією світла всередині нього по ланцюжку перескакують електрони. Так утворюються пари молекул із неспареними електронами, а їхній спін, тобто своєрідна магнітна орієнтація частинки, може змінюватися залежно від поля.
Вчені перевірили, чи посилює цей процес так званий ефект CISS. Через нього несиметричні молекули, які не збігаються зі своїм дзеркальним відображенням (як ліва та права рука), легше пропускають електрони з певним спіном.
Для досліду взяли криптохром шпорцевої жаби, опромінювали його лазерними імпульсами за температур від −153 °C до −33 °C і відстежували поведінку електронів методом спектроскопії електронного парамагнітного резонансу. З’ясувалося, що одна з амінокислот білка, триптофан, після втрати електрона повертається в певному напрямку.
За оцінкою вчених, це дає внесок CISS близько 8%, а на наступному етапі реакції - до 6%.
Згідно з розрахунками, навіть внесок у 6% підвищує чутливість реакції до напрямку магнітного поля з 0,3% до 1,6%, тобто приблизно вп’ятеро.
Поки що це лише теоретичний прогноз, у живих тварин його не перевіряли. Надалі автори дослідження хочуть перевірити прогноз експериментально. Це може знадобитися для створення біологічних магнітних сенсорів.
Роботу очолив Ясухіро Коборі з Університету Кобе. До неї долучилися науковці університетів Тохо і Сайтами, Технологічного інституту Нагої та Фрайбурзького університету в Німеччині.
Результати опубліковані в The Journal of Physical Chemistry Letters.
Читайте також: