Два загадкові предмети зі знаменитого Скарбу Вільєни могли бути виготовлені із заліза метеорита ще в пізню бронзову добу. Походження металу вдалося встановити лише через шість десятиліть після того, як археологи знайшли колекцію з десятками золотих виробів.
Про це пише науковий журнал Trabajos de Prehistoria.
Скарб знайшли 1963 року поблизу іспанського міста Вільєна під час розкопок під керівництвом археолога Хосе Марії Солера. Колекція, яку вважають одним із найважливіших доісторичних золотих скарбів Європи, за офіційними даними музею налічує 66 предметів.
Більшість виробів виготовлені із золота, однак серед них є також предмети зі срібла, бурштину та заліза. Особливу увагу археологів ще під час відкриття привернули два темні металеві предмети, походження яких залишалося незрозумілим.
Йдеться про масивний браслет і порожнисту сферу, яка спочатку була вкрита тонкою золотою фольгою. Дослідники припускають, що сфера могла бути навершям руків’я меча або церемоніального скіпетра.
Обидва предмети датують приблизно 1400–1200 роками до нашої ери. У польових записах 1963 року зазначалося,
що під потрісканим шаром оксидів містився важкий метал, зовні схожий на свинець.
Через 60 років колишній реставратор музею Сальвадор Ровіра-Льоренс разом з Ігнасіо Монтеро Руїсом і Мартіною Ренці взяли з артефактів крихітні зразки. Їх дослідили методом мас-спектрометрії, щоб визначити хімічний склад металу.
Ключовою ознакою став підвищений вміст нікелю. Метеоритне залізо зазвичай містить значно більше цього елемента, ніж залізна руда земного походження, а характерний сплав заліза й нікелю вказав на можливе космічне походження матеріалу.
Науковці дійшли висновку, що і браслет, і сферу могли виготовити із заліза давнього метеорита. Водночас результати поки вважають попередніми, оскільки за тисячоліття сильна корозія змінила хімічний склад зовнішнього шару металу.
Для перевірки висновків дослідники планують застосувати додаткові методи, зокрема портативне рентгенівське обладнання, яке дозволить не пошкоджувати крихкі артефакти. Якщо метеоритне походження підтвердиться, ці предмети стануть найдавнішими відомими виробами з метеоритного заліза на Піренейському півострові.
У період, коли були створені ці речі, технологія виплавки заліза із земної руди ще не набула поширення в Західній Європі. Місцеві громади переважно використовували мідь і бронзу, тому придатне для обробки залізо залишалося надзвичайно рідкісним матеріалом.
Подібні вироби того часу відомі у східному Середземномор’ї, зокрема церемоніальний кинджал із поховання Тутанхамона. Дослідники припускають, що предмети зі Скарбу Вільєни могли потрапити до Іспанії торговельними шляхами зі східних регіонів, оскільки доказів самостійної обробки метеоритного заліза тогочасними майстрами на території Іспанії немає.
