Наука

Смертельна інфекція. У Бразилії вчені виявили причину масового зникнення жаб

4 ноя•NV

Американські вчені знайшли докази, що масове зникнення жаб у бразильських тропічних лісах наприкінці 1970-х років могло бути спричинене смертельною грибковою інфекцією. Водночас багато видів згодом відновилися та стали стійкішими до хвороби.

Про це пише видання ScienceDaily.

Дослідження провели науковці Центру геноміки збереження природи Смітсонівського національного зоопарку та Інституту біології збереження видів і Університету штату Пенсильванія.

Йдеться про хітридіомікоз — небезпечне захворювання, яке спричиняє мікроскопічний гриб Batrachochytrium dendrobatidis. Вважається, що він походить з Азії, а у 1970−1980-х роках поширився світом. Проте офіційно збудника описали лише у 1999 році, коли багато популяцій земноводних уже зазнали катастрофічних втрат.

Однією з територій, де причину зникнення жаб не могли встановити десятиліттями, стала біологічна станція Борасея в Атлантичному лісі Бразилії. У 1979−1982 роках чисельність місцевих земноводних різко скоротилася. Раніше науковці припускали, що це могло бути пов’язано зі зміною клімату або екстремальними погодними явищами.

Щоб з’ясувати, що сталося, дослідники звернулися до колекції Смітсонівського національного музею природознавства. Там зберігаються жаби, яких колишній куратор музею Вільям Рональд Гейєр збирав під час експедицій до Борасеї у 1970-х та 1980-х роках — до і після масового скорочення популяцій.

Науковці дослідили понад 370 законсервованих зразків земноводних, що належали до 17 видів. Вони шукали сліди грибкової інфекції, щоб визначити, коли збудник з’явився в регіоні та як швидко поширився.

Аналіз показав, що жоден зі зразків, зібраних до 1979 року, не мав ознак зараження. Натомість серед тварин, зібраних у 1980-х роках, гриб виявили більш ніж у половини.

Це свідчить про те, що поширення інфекції збіглося в часі з різким скороченням чисельності жаб.

Водночас дослідники помітили несподівану закономірність. У зразках видів, які найбільше постраждали від скорочення популяцій, ознак зараження не виявили. Натомість гриб часто знаходили у представників видів, чисельність яких залишалася відносно стабільною.

На думку вчених, це може пояснюватися різною чутливістю земноводних до хвороби.

Деякі види могли переносити інфекцію без масової загибелі. Інші ж були настільки вразливими, що заражені особини помирали ще до того, як їх встигали зібрати для досліджень.

«Види, які не скоротилися, могли природно переносити грибок, залишаючись зараженими без масової загибелі. Натомість найбільш вразливі види могли гинути настільки швидко, що дослідники не встигали зібрати заражених жаб», — пояснив керівник дослідження Джек Бойєтт.

Сьогодні грибкова інфекція все ще присутня серед жаб у Борасеї. Проте повторні обстеження, проведені у 2022−2024 роках разом із дослідниками Університету Сан-Паулу, свідчать про відновлення більшості місцевих популяцій.

Із 17 видів, представлених у старій музейній колекції, науковці знайшли 12. Доля решти п’яти залишається невизначеною — деякі з них могли повністю зникнути з цієї території.

Дослідники припускають, що жаби, які пережили попередні спалахи хвороби, могли передати наступним поколінням здатність краще переносити інфекцію. Це могло допомогти популяціям відновитися, попри те що грибок продовжує циркулювати в природі.

Водночас науковці наголошують, що результати стосуються лише Борасеї. Вони не пояснюють автоматично зникнення земноводних в інших районах Атлантичного лісу.

Надалі дослідники планують вивчати ДНК зі старих музейних зразків, щоб з’ясувати, які генетичні особливості допомагали одним видам виживати, а іншим — ні. Також вони використовують давню ДНК з навколишнього середовища, яка може допомогти відновити історію поширення грибка та земноводних, не представлених у музейних колекціях.

Читайте також:

грибок, Доля

Читайте еще