У Туреччині археологи виявили вісім хлібин віком близько 5000 років, які збереглися після пожежі в поселенні ранньої бронзової доби. Поруч із ними лежали залишки пшениці та сочевиці, а дослідники з'ясували, що саме вогонь допоміг давнім продуктам пережити тисячоліття під землею.
Про це пише Arkeonews.
Незвичайну знахідку зробили на археологічній пам'ятці Сеїтьомер у провінції Кютах'я на заході Туреччини. Під час розкопок стародавнього поселення дослідники натрапили на залишки приміщення, де майже п'ять тисячоліть тому зберігали харчові запаси.
Вісім обвуглених хлібин знайшли у 2025 році під час дослідження однієї з кімнат. Археологи також виявили там піч і залишки полиці, яка колись стояла вздовж стіни.
Саме між ніжками цієї полиці лежали стародавні продукти. Окрім хліба, дослідники знайшли залишки зерна пшениці та сочевиці.
Керівниця розкопок і директорка музею Кютах'ї Севгі Гюрдал пояснила, що до пожежі на полиці, найімовірніше, зберігали різні сільськогосподарські продукти. Коли приміщення охопив вогонь, дерев'яна конструкція обвалилася, а її вміст розсипався навколо.
Саме ця пожежа стала причиною виняткового збереження хліба. Під впливом високої температури продукти обвуглилися, але не згоріли повністю.
Завдяки обвугленню органічні рештки змогли пролежати в землі тисячі років. Якби продукти не зазнали впливу вогню, вони могли б повністю розкластися задовго до появи археологів.
Знахідка дозволяє дослідникам краще зрозуміти побут мешканців поселення ранньої бронзової доби. Наявність печі, хліба, пшениці та сочевиці в одному приміщенні свідчить, що там могли не лише готувати їжу, а й зберігати запаси.
Водночас археологи поки не можуть точно сказати, за яким рецептом виготовляли знайдені хлібини. Результати лабораторних досліджень ще не оприлюднені.
Тому наразі невідомо, які саме інгредієнти використовували давні пекарі, якою була первісна форма хліба та як відбувався процес його приготування. Науковці мають лише фізичні залишки продуктів і предметів, пов'язаних із їхнім зберіганням.
Пагорб Сеїтьомер розташований приблизно за 25 кілометрів на північний захід від центру Кютах'ї. Це одна з археологічних пам'яток Анатолії, що зберегла сліди тривалого заселення.
Перші поселення на цій території виникли ще в III тисячолітті до нашої ери. Археологи виявили тут культурні шари ранньої та середньої бронзової доби, а також залишки пізніших історичних періодів.
Зокрема, на пагорбі збереглися свідчення життя людей за часів Ахеменідської держави, елліністичної доби та Римської імперії. Це дозволяє простежувати, як протягом століть змінювалися поселення, будівлі та повсякденний побут їхніх мешканців.
Особливий інтерес для дослідників становлять залишки давньої архітектури. На Сеїтьомері збереглися конструкції, які допомагають відтворити способи будівництва житлових і господарських приміщень.
У 2026 році дослідниця Семра Кайгисиз опублікувала наукову працю, присвячену архітектурі середньої бронзової доби та облаштуванню дверей у цьому поселенні. Вона також звернула увагу на важливість обвуглених дерев'яних залишків, що збереглися на території пам'ятки.
Знайдені хлібини доповнили археологічні свідчення про повсякденне життя давніх мешканців Анатолії. Тепер дослідники мають не лише залишки будівель, а й безпосередні свідчення продуктів,
які зберігали всередині цих споруд.
Археологічні роботи на пагорбі мають особливу історію. Сеїтьомер розташований на родовищі бурого вугілля, пов'язаному з тепловою електростанцією.
Через наявність вугільних покладів під історичною пам'яткою рятувальні розкопки розпочали ще у 1989 році. Надалі дослідження проводили різні музейні управління та Університет Думлупинар у Кютах'ї.
За десятиліття роботи археологи виявили в цьому районі величезну кількість історичних предметів. Понад 17 тисяч артефактів передали музейному управлінню Кютах'ї.
Вісім обвуглених хлібин разом із залишками пшениці та сочевиці тепер експонують у Музеї археології та гірничої справи Кютах'ї. Відвідувачі можуть побачити продукти, які збереглися після пожежі близько п'яти тисяч років тому.