Наука

Під Парижем знайшли кладовище віком 6500 років і кам’яний монумент

7 ноя•KURAZH

У місті Шампіньї-сюр-Марн на схід від Парижа археологи виявили поховальний комплекс віком близько 6500 років. Над ним колись височіла кам’яна статуя завдовжки понад три метри й вагою майже 10 тонн. Розкопки проводили перед будівництвом нового житлового комплексу.

Найбільшу увагу дослідників привернула велика кам’яна фігура, яку відносять до статуй-менгірів. Її знайшли лежачою на спині у ямі, де вона, ймовірно, колись стояла вертикально.

Монумент має приблизно 3,04 метра завдовжки, 1,68 метра завширшки та понад 74 сантиметри завтовшки. Його вага становить близько 9,7 тонни – приблизно стільки важать два дорослі африканські слони.

Стародавні майстри надали каменю людських обрисів, ретельно обробили його поверхню та вирізали пояс навколо талії. На статуї також помітні невеликі округлі заглиблення, розташовані дугою.

На окремих ділянках збереглися чорні та білі сліди, які можуть бути рештками давньої фарби. Отже, колись статуя могла мати значно яскравіший вигляд. Археологи поки не з’ясували, чому монумент упав і чи сталося це навмисно.

11 поховань і десятки кам’яних блоків

Статуя була частиною більшого поховального комплексу, вік якого оцінюють приблизно у 6500 років. Дослідники виявили 11 могил і близько 30 великих кам’яних блоків. Некрополь розташовувався на верхній частині тераси, утвореної річкою Марна.

Вісім поховань займали площу близько 60 квадратних метрів. Ще три містилися на північ від них, неподалік від кам’яної фігури та інших монументів. Більшість померлих поклали у випростаному положенні у великі могильні ями.

Біля деяких поховань археологи знайшли сліди дерев’яних стовпів. Імовірно, вони позначали могили, щоб їх можна було знайти навіть через тривалий час. Серед поховального інвентарю були крем’яні леза, наконечники стріл, пісковикова сокира та оброблені кістяні вироби.

Дослідники також встановили, що під час спорудження монументів і облаштування могил використовували суміш піску, мулу, гравію та води. Через високий вміст карбонатів після висихання вона тверділа й нагадувала примітивний цемент. Нею укріплювали краї могил, облаштовували ями для вертикальних каменів і зводили загадковий курган. Подібні суміші раніше знаходили на інших неолітичних пам’ятках Західної Європи,

зокрема у житлових спорудах.

Загадкова споруда та незвичайне поховання

Ще однією знахідкою стала споруда площею близько 30 квадратних метрів у південно-східній частині ділянки. Зовні вона нагадувала курган: земляний купол із коричневого мулу вкривав складну конструкцію з ям, ровів, кам’яних блоків і дерев’яних стовпів. Усередині виявили невелику кам’яну плиту, розколоту навпіл, але під спорудою не знайшли поховання.

Археологи припускають, що споруда могла бути орієнтиром або окремим ритуальним монументом, помітним здалеку. Її призначення наразі невідоме.

Серед 11 похованих дослідники виявили людину, яку поховали інакше, ніж решту. Тіло розмістили сидячи у вузькій круглій шахті, схожій на колодязь. Згодом вода, просочуючись крізь ґрунт із високим вмістом карбонатів, відкладала кальцит навколо кісток. Унаслідок цього гомілки та стопи повністю вкрилися твердою мінеральною кіркою. Чому людину поховали саме так і чим вона відрізнялася від інших померлих, археологи поки не встановили.

Наступним етапом стане лабораторне вивчення людських останків. Археологи планують провести аналіз давньої ДНК та ізотопні дослідження, щоб визначити вік і стать похованих, оцінити стан їхнього здоров’я та особливості харчування. Науковці також сподіваються з’ясувати, де жили ці люди, чи були вони місцевими мешканцями та чи долали за життя значні відстані. Знахідка дасть змогу докладніше дослідити неолітичні громади Паризького регіону, їхні поховальні звичаї, ритуали й будівельні технології.

шахта, Громада, Курган

Читайте еще