Наука

Мародери не помітили. В розграбованій гробниці в Казахстані знайшли золоту фігурку ведмедя

8 ноя•NV

Археологи, які вивчають 2300-річний курган в казахстанському Алмати, який був пограбований у давнину, виявили невелику золоту фігурку ведмедя та багато людських останків.

Попередні дослідження показують, що в гробниці могли бути поховані четверо дорослих та троє дітей — незвичайна кількість для курганів подібного розміру в регіоні, пише Arkeo News.

Розкопки, проведені Алматинським музейним союзом, відбулися на кладовищі Карагайли в Науризбайському районі міста. Курган, діаметр якого становить приблизно 25−26 метрів, а висота — 2,5 метра, датується IV-III століттями до нашої ери, що відповідає сакському періоду ранньої залізної доби.

У центрі гробниці знаходиться викопана мародерами яма глибиною приблизно три метри. Археологи встановили, що курган був пограбований у давнину, в результаті чого більшість похоронного інвентарю залишилися розкиданими. Однак найважливішою знахідкою розкопок став невеликий золотий артефакт, залишений грабіжниками. Золота фігурка, виготовлена ​​за допомогою техніки лиття, зображує ведмедя. Невеликі отвори на виробі свідчать про те, що вона,

можливо, була пришита до головного убору для прикраси. Головні убори, прикрашені фігурками тварин, були яскравими елементами культури одягу серед сакських громад.

Читайте також:

Перші вершники. Археологи з’ясували, коли і де людина освоїла верхову їзду Ляззат Сагиндикова, директорка Алматинського музейного союзу, стверджує, що знахідка є унікальною в контексті казахстанської археології. За словами Сагиндикової, подібної фігурки золотого ведмедя раніше в країні не знаходили. Цей витвір також може сприяти дослідженню культурних подібностей, що спостерігаються на широкій географії, що простягається від Чорноморського регіону до Алтайських гір.

Інші приклади таких прикрас відомі з сакських гробниць у Казахстані. Золота прикраса у формі гірського барана була знайдена на головному уборі відомої Золотої людини, а фігурка леопарда, виявлена ​​у 2014 році на цвинтарі Кок-Кайнар, також вважалася прикрасою головного убору. Однак фігурка ведмедя з Карагайли є раніше невідомим прикладом цієї традиції.

Другою важливою знахідкою розкопок стала кількість людських останків,

знайдених у гробниці. На основі початкової оцінки кісток археологи вважають, що тут могли бути поховані четверо дорослих та троє дітей. Однак через плутанину, спричинену давніми пограбуваннями, точна кількість людей у ​​гробниці ще не встановлена.

Читайте також:

Подарунок духам. У Казахстані знайшли золотий скарб одного зі скіфських племен Марат Нурпеісов, старший науковий співробітник Алматинського музейного союзу, вважає наявність такої кількості людських останків в одному кургані незвичною. За словами Нурпеісова, кургани подібного розміру в Казахстані зазвичай готували для поховання однієї або двох осіб. Поряд із кістками в гробниці було знайдено керамічні фрагменти сакського періоду. Однак втручання мародерів значною мірою змінило початкове розташування знахідок. Як наслідок, дослідники досі не змогли визначити, чи поховання відбувалися одночасно, чи в різний час.

Нові дослідження за участю антропологів мають на меті з’ясувати точну кількість осіб у гробниці та умови поховання. Дослідники також спробують зрозуміти, чому курган має відмінний від подібних споруд спосіб поховання.

Саки — це народ, який жив на величезних територіях центральноазіатських степів у першому тисячолітті до нашої ери. Відома, зокрема, своїм золотообробним мистецтвом, зображеннями тварин та монументальними гробницями, культура саків займає важливе місце в археологічній спадщині Казахстану. У художній традиції, що визначається як «звіриний стиль», часто зустрічаються олені, хижі коти, гірські барани та різні птахи. Ці фігурки використовувалися не лише в ювелірних виробах, а й на зброї, кінській упряжі та церемоніальному одязі.

Читайте також:

Покритий золотом. У Казахстані виявили незвичайний сарматський меч Фігурка ведмедя, знайдена в Карагайли, додає новий приклад до цієї широкої художньої традиції. Однак, поки що неможливо визначити символічне значення цього виробу. Наразі дослідники зосереджуються на формі фігурки, характеристиках виготовлення та подібності з іншими сакськими артефактами.

Раніше NV Техно писав, що археологи в Казахстані виявили «Місто семи ярів» — величезне протомісто бронзової доби з цехами для металообробки, житловими будівлями та культовою спорудою. Стародавнє місто Семиярка займало площу 140 гектарів, що більш ніж учетверо перевищувало площу аналогічних поселень у регіоні на той час.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Antiquity, це поселення, датоване 1600 роком до нашої ери, є у своєму роді унікальним. У ньому розташовувалися кузні, які працювали з міддю і оловом.

Читайте також:

Принцеса кочівників? У Казахстані знайшли стародавню могилу дівчини з дорогими прикрасами

Курган, Хижа, Спадщина, Широкий, Саки

Читайте еще