Астероїд 1998 KY26, який прискорюється незвичним чином, імовірно, не є «темною кометою»: моделювання показало, що він надто теплий, аби довго зберігати лід. Такого висновку дійшли аерокосмічні інженери Корбін Хансен і Масатоші Хірабаяші з Технологічного інституту Джорджії. Їхнє дослідження опублікували в журналі Icarus.
Одним із можливих пояснень прискорення астероїда вважали сублімацію льоду. За цією гіпотезою, об’єкт містить лід, який переходить із твердого стану в газоподібний і створює реактивну тягу. Такі тіла називають «темними кометами»: зовні вони схожі на астероїди, але можуть викидати газ, як комети.
Хансен і Хірабаяші побудували температурну модель 1998 KY26 з урахуванням його розміру, орбіти, відбивної здатності та ймовірного складу. За розрахунками, навіть найхолодніші ділянки астероїда мають середню температуру близько 212 кельвінів, або мінус 61 °C. Для стабільного існування кометного льоду потрібна температура не вище 145 кельвінів, або мінус 128 °C.
Якби лід становив 1% маси астероїда, він випарувався б приблизно за 2000 років. А для створення спостережуваного прискорення його вистачило б лише на 62 роки.
Водночас вік астероїда оцінюють у мільярди років. Спостереження 2024 року, коли 1998 KY26 пролетів на відстані 12 місячних дистанцій від Землі – приблизно 4,6 мільйона кілометрів, – також не виявили газовиділення чи негравітаційних сил, що діяли б на нього.
Астероїди зазвичай є кам’янистими тілами, тоді як комети містять значну кількість льоду й пилу. Коли кометний лід нагрівається біля Сонця, він сублімує, утворюючи хвіст. За наявними даними, 1998 KY26 більше схожий на кам’янистий астероїд.
Дослідження, представлені у 2025 році, уточнили розмір астероїда: близько 11 ± 2 метрів замість попередніх оцінок, які сягали 30 метрів. Також з’ясувалося, що він обертається за 5,3516 ± 0,0001 хвилини – приблизно вдвічі швидше, ніж вважали раніше, коли оцінювали період обертання у 10,7 хвилини.
Спостереження 2024 року дали змогу оцінити й поверхню астероїда. Його геометричне альбедо, тобто відбивна здатність, становить 0,52 ± 0,08. Це відповідає астероїдам Xe-типу, багатим на енстатит. Імовірно, 1998 KY26 є цілісним шматком породи, а не «купою щебеню».
Дослідження Ері Тацумі,
проведене у 2026 році, вказало на схожість складу поверхні 1998 KY26 з астероїдами X-типу, зокрема 44 Nysa та 135 Hertha. Це може свідчити про його можливе спільне походження з комплексом Nysa–Polana.
Найімовірнішим поясненням прискорення астероїда наразі вважають тиск сонячного випромінювання. Світло постійно діє на поверхню тіла, а для невеликого астероїда, який швидко обертається, цей вплив може бути достатнім, щоб спричинити помітне прискорення. Такий прояв дії сонячного світла пов’язаний з ефектом Ярковського.
Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) прямує до астероїда з розширеною місією Hayabusa2# (SHARP). Зустріч із 1998 KY26 запланована на липень 2031 року. Це буде перше дослідження космічним апаратом астероїда декаметрового розміру. Нові дані про менший розмір і швидше обертання тіла ускладнюють планування місії, зокрема маневрів посадки.
Що таке астероїд 1998 KY26? Це невеликий космічний об’єкт діаметром близько 11 метрів, який обертається навколо Сонця та прискорюється не так, як можна було б пояснити лише гравітацією.
Чому він зацікавив учених? Його незвичне прискорення спонукало дослідників шукати причину, а сам астероїд став ціллю місії JAXA.
Чи є 1998 KY26 «темною кометою»? Дослідники вважають, що ні: розрахунки свідчать, що астероїд надто теплий для тривалого збереження льоду, а спостереження не виявили газовиділення.
Що може спричиняти його прискорення? Найімовірнішим поясненням вважають тиск сонячного випромінювання та пов’язаний із ним ефект Ярковського.
Коли з’являться нові дані? Більше інформації очікують після прибуття апарата Hayabusa2# до астероїда в липні 2031 року.