Наука

Гігантський павук посеред степу: яку таємницю приховує український Стоунхендж

8 ноя•Експерт

На Дніпропетровщині розташована незвичайна археологічна пам'ятка, яка з висоти нагадує гігантського павука з розкинутими лапами. Мавринський майдан площею 5,5 гектара називають українським Стоунхенджем, хоча його походження може бути пов'язане не зі стародавніми обрядами, а з видобутком селітри для виготовлення пороху.

Про це пише 24 Канал.

Поблизу села Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області посеред степу збереглася земляна споруда, яка вже багато років привертає увагу істориків, краєзнавців і туристів. Її незвичайна форма породила численні припущення про те, хто і навіщо створив це місце.

Мавринський майдан займає приблизно 5,5 гектара. У його центрі розташована велика заглибина, від якої в різні боки простягаються довгі вигнуті земляні вали.

Найкраще особливості споруди видно з висоти. Згори вона нагадує величезного павука або краба, лапи якого розходяться степом від центральної частини.

Саме така незвична будова зробила майдан одним із найзагадковіших місць регіону. Проте не менш цікава його акустична особливість, яку можна помітити без жодного спеціального обладнання.

Центральна улоговина має природну акустику, завдяки якій голос людини добре поширюється навколо. Якщо стати посередині та говорити звичайним голосом, слова можуть чітко чути люди, які перебувають поблизу земляних валів.

Цю особливість використовували для проведення місцевих зібрань. Центральна частина майдану дозволяла звертатися до присутніх без необхідності підвищувати голос.

Походження незвичайної споруди досі викликає суперечки. Одна з версій пов'язує її зі стародавніми культовими спорудами, які могли використовувати для релігійних обрядів.

Прихильники цієї гіпотези припускають, що на місці майдану колись існувало святилище. Тут нібито могли відбуватися ритуали та спостереження за небесними світилами.

Саме через припущення про можливе ритуальне й астрономічне призначення Мавринський майдан іноді називають українським Стоунхенджем. Однак переконливих доказів такого використання споруди немає.

Інша версія пов'язана з історією запорозького козацтва. За цим припущенням, земляні вали могли виконувати оборонну функцію або використовуватися як сторожовий пункт.

Завдяки розташуванню серед відкритого степу козаки теоретично могли спостерігати звідси за навколишньою територією.

Втім, ця версія також залишається припущенням.

Існує й пояснення, яке пов'язує появу майдану з господарською діяльністю людей у XVIII столітті. Саме його підтримує керівник місцевого музею Віталій Калінін.

За цією версією, на місці незвичайних валів колись височів скіфський курган. Його розкопали та частково зруйнували люди, які займалися видобутком селітри.

У XVIII столітті селітра була важливою сировиною для виробництва пороху. Для її отримання використовували, зокрема, землю зі стародавніх курганів.

Під час таких робіт курган розорювали, а ґрунт вивозили та розсипали навколо. Потім землю обробляли водою, щоб виділити потрібну речовину.

Саме внаслідок цих дій могли сформуватися характерні заглибини та довгі вигнуті вали. За припущенням Калініна, незвичайний вигляд Мавринського майдану може бути наслідком руйнування давнього поховання заради добування селітри.

Ця версія пояснює, чому земляна споруда має настільки незвичну форму. Водночас остаточно встановити її походження та призначення поки не вдалося.

Попри суперечки навколо історії майдану, його археологічну цінність визнали на державному рівні. Ще 1990 року пам'ятку внесли до відповідного каталогу археологічних об'єктів місцевого значення.

У 2023 році Мавринський майдан також включили до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Такий статус покликаний захистити територію від руйнування та неконтрольованого використання.

Сьогодні незвичайна споруда приваблює туристів, дослідників місцевої історії та прихильників давніх легенд. Деякі відвідувачі приїжджають на Мавринський майдан для медитацій і вірять, що це місце має особливу енергетику.

Дія, Майдан, Курган

Читайте еще