Космічний телескоп «Вебб» допоміг астрономам уперше виявити заборонене випромінювання триатомного катіона водню H3+ – молекули, яку вважають основою міжзоряної хімії. Спостереження провели в області зореутворення Цефей A, приблизно за 2300 світлових років від Землі. Результати дослідження опублікували на сервері препринтів arXiv.
Катіон H3+ складається з трьох ядер водню, у кожному з яких є один протон, і двох електронів. Ядра формують рівносторонній трикутник. Через таку будову молекула не має дозволеного обертального спектра: під час обертання її електричний заряд розподілений рівномірно, тож не виникає зсуву, який зазвичай спричиняє електромагнітне випромінювання молекул.
H3+ вважають однією з найважливіших молекул у Всесвіті. Вона бере участь майже в усіх процесах міжзоряної хімії, зокрема у формуванні складних органічних молекул – так званих будівельних блоків життя. Однак астрономам упродовж 40 років не вдавалося зафіксувати особливе випромінювання, яке, за теорією, виникає під час обертання цієї молекули.
У 1986 році астрофізики припустили, що катіон H3+ усе ж випромінює дуже слабкий потік.
Його називають забороненим не через порушення законів фізики, а тому, що воно не відповідає загальноприйнятим правилам, які описують випромінювання молекул.
Цефей A – область зореутворення, де розташований об’єкт Гербіга – Аро HH 168. Такі об’єкти є яскравими газовими туманностями поблизу новонароджених зірок. Під час формування зірка поглинає навколишню речовину, а частину викидає в космос струменями, що рухаються зі швидкістю сотні кілометрів за секунду.
Коли струмені стикаються з молекулярною хмарою, виникають потужні ударні хвилі. Вони нагрівають газ до тисяч градусів, через що той яскраво світиться.
Досліджуючи HH 168, астрономи помітили яскраве заборонене випромінювання H3+ серед інфрачервоного світла гарячого газу. Його характеристики збіглися з теорією, запропонованою 40 років тому.
Тепер дослідникам потрібно з’ясувати, чому випромінювання виявилося таким інтенсивним, і вивчити інші його властивості. Це може дати більше відомостей про H3+, яку часто називають молекулою, що створила Всесвіт.