Старіння може бути не таким незворотним процесом, як вважалося раніше. Дослідники з Єльського університету проаналізували десятки клінічних досліджень, щоб з'ясувати, які методи справді впливають на біологічне старіння. Результати виявилися неоднозначними: деякі рецептурні препарати та зміни способу життя демонстрували помітний ефект, тоді як популярні харчові добавки майже не впливали на досліджувані показники.
Роботу опублікували в журналі Nature Medicine Водночас автори наголошують: зменшення біологічного віку за результатами аналізу крові ще не означає, що людина житиме довше або матиме нижчий ризик вікових захворювань.
Як вимірюють біологічний вікКоманда під керівництвом дослідника Єльського університету Рагхава Сехгала використовувала так звані епігенетичні годинники. Це інструменти, які аналізують хімічні мітки на ДНК, зокрема метильні групи. Їхні закономірності змінюються з віком, а спеціальні алгоритми використовують ці дані для оцінювання біологічного стану організму.
На відміну від календарного віку, який визначається кількістю прожитих років, біологічний відображає певні молекулярні характеристики організму.
Він може бути як вищим, так і нижчим за вік людини за паспортом.
Дослідники об'єднали результати 51 клінічного дослідження різних методів впливу на старіння. Загалом вони проаналізували понад 110 біомаркерів метилювання ДНК, серед яких було 16 основних епігенетичних годинників. Науковці порівнювали показники до та після втручань, щоб визначити, які з них пов'язані зі змінами біологічного віку.
Які методи показали найкращі результатиОдним із найпослідовніших результатів стало поєднання регулярної фізичної активності зі здоровим харчуванням. Сприятливі зміни спостерігалися в учасників, які дотримувалися середземноморської, низькожирової або низьковуглеводної дієти та займалися фізичними вправами.
Помітні результати також продемонстрували деякі рецептурні препарати. Серед них:
- Метформін — препарат, який застосовують для контролю рівня цукру в крові при діабеті 2 типу.
- Семаглутид — лікарський засіб, який використовують для лікування діабету та контролю маси тіла.
- Препарати проти TNF — засоби, що пригнічують дію білка, залученого до запальних процесів в організмі.
Натомість безрецептурні добавки, які потрапили до аналізу, загалом не продемонстрували переконливого впливу на ці маркери. Подібна ситуація була і з деякими медичними процедурами.
Цікаво, що в людей із наявними захворюваннями зміни біомаркерів зазвичай були виразнішими, ніж у здорових учасників. Також новіші покоління епігенетичних годинників виявилися ефективнішими за старіші.
Чи означає нижчий біологічний вік довше життяПопри обнадійливі результати, дослідники застерігають від надто сміливих висновків. Поки що не встановлено, чи справді зниження епігенетичного віку означає менший ризик серцево-судинних захворювань, раку, деменції або інших вікових порушень.
Також необхідно з'ясувати, наскільки довго зберігаються зміни після припинення втручання, як швидко вони виникають і які саме біологічні механізми за ними стоять.
Наступним кроком мають стати масштабніші дослідження за участю різноманітніших груп людей. Якщо біомаркери вдасться підтвердити як надійні показники майбутнього здоров'я, вони можуть значно прискорити перевірку нових методів боротьби зі старінням. Замість очікування десятиліть результатів тривалих спостережень науковці потенційно зможуть оцінювати перспективність втручань за місяці або роки.
Поки що найобґрунтованіший висновок дослідження полягає в тому, що певні ліки та поєднання фізичної активності зі здоровим харчуванням можуть змінювати молекулярні маркери старіння. Але чи допоможе це людям довше залишатися здоровими — питання, на яке науці ще належить відповісти.