У статті, опублікованій в журналі PNAS , вчені під керівництвом відомого грузинського археолога Давида Лордкіпанідзе показали, що практика виноробства, що з'явилася на Близькому Сході в неолітичний період, виявилася мінімум на 600-1000 років давнішою, і зародилася вона не там, де вважалося раніше, передає Depo.ua .
Вчені проаналізували зразки кераміки, виявленої на двох відомих грузинських пам'ятниках в 50 кілометрах на південь від Тбілісі - Гадачріліс-гора і Шулаверіс-гора. Органічний осад на фрагментах глиняних посудин з двох поселень був досліджений сучасними хімічними методами науковцями з Університету Пенсільванії.
"Ми вважаємо, що це найдавніший приклад одомашнення дикорослого винограду виключно для виробництва вина. Одомашнений виноград по всьому світу має більше 10 тис. варіацій, а в одній лише Грузії таких відмінностей понад 500 . Це означає, що виноград одомашнюється і схрещуються в цьому регіоні протягом довгого часу", - пояснив Стівен Батюк, співавтор дослідження з Університету Торонто.
За словами вчених, комбінація археологічних, хімічних, кліматичних даних, а також дані геоботаніки і радіовуглецеві дослідження показали, що культурний виноград (Vitis vinifera) вже за часів пізнього неоліту був присутній на території сучасної Грузії.
