На думку дослідників, найбільш оптимальним місцем розміщення майбутніх колоністів на Марсі можуть виявитися підземні лавові трубки. Останні дослідження дають підстави вважати, що для пошуку рідкої води і кращого місця для життя доведеться піти на глибину декількох кілометрів.
В ході аналізу даних марсохода Curiosity, з’ясувалося, що в період 3,7-4,1 мільярда років тому на Червоній планеті існувала вода в рідкому стані, яка розливалася по поверхні гігантськими потоками.
Однак цьому суперечить той факт, що в ті часи Сонце було занадто слабким і не могло зігріти поверхню планети настільки, щоб розтопити льодовики. Це так званий парадокс слабкого молодого Сонця, що виключає появу теплого клімату на Марсі.
Як виявилося, протиріччя між фактами немає, оскільки розтопити льодовики могли геотермальні джерела, що утворюються глибоко під поверхнею. Саме так відбувається в районах льодовикового покриву Західної Антарктики, Гренландії та канадської Арктики.
В ході побудови комп’ютерної моделі, що враховує втрату магнітного поля і атмосфери, з’ясувалося, що рідка вода на Марсі могла зберегтися тільки на великих глибинах. Імовірно саме там можна буде знайти життя, якщо вона коли-небудь існувала.
“На таких глибинах життя могло бути підтримане гідротермальною діяльністю. Надра Марса можуть являти собою населене середовище”, – діляться підсумками комп’ютерного моделювання дослідники.
