Невідомий раніше спосіб збереження давньоєгипетських мумій з використанням глиняного оболонки відкрили австралійські археологи, повідомляє видання PLOS One.
Вчені на чолі з доктором Карін Совада з Університету Маккуорі вивчили мумію, яка зберігається в музеї Сіднейського університету. Вона була подарована установі разом з дерев’яним саркофагом політиком Чарльзом Ніколсоном в 1960 році, після його поїздки в Єгипет.
За характером іконографічного розпису вчені віднесли саркофаг приблизно до 1000 року н.е., напис на ньому повідомляє, що він належить титулованій жінці на ім’я Меруа.
Повна комп’ютерна томографія мумії була проведена ще в 1999 році, проте вчені до останнього часу вважали, що глиняна оболонка є аналогом захисного смоляного панцира, в який іноді поміщали королівські мумії в період від пізнього Нового царства до XXI династії (бл. 1294-945 роки до н.е.).
Завдяки новим методам поліпшеною візуалізації вчені з’ясували, що глиняна оболонка зверху також покрита розписом і сама, ймовірно, грала роль саркофага, а труну, в якій лежала мумія, взагалі з нею ніяк не пов’язували.
Вчені з’ясували, що всередині глиняного саркофагу знаходиться жінка у віці 26-35 років, а радіовуглецеве датування лляної тканини, в яку вона була обгорнута, поміщає її в епоху пізнього Нового царства (приблизно 1200-1113 рік до н.е.).
Таким чином, тіло виявилося істотно старше дерев’яного саркофага, в який його могли помістити торговці старожитностями, щоб продати комплект цілком.
«Вуглецеве датування виявило розбіжність в 150-200 років між віком муміфіковані тіла і саркофага. Можливо, торговець, який продав його Николсону, просто використав тіло з іншого джерела, щоб заповнити порожню труну, думаючи, що турист не помітить підробки», — зазначила доктор Совада.
Судячи із зображень внутрішніх частин мумії, тіло було пошкоджено незабаром після муміфікації, а глиняний чохол утримував його від розсипання. На думку вчених, грязьовий панцир також був свого роду імітацією елітної похоронної практики.
Вчені відзначають, що в літературі по археології Стародавнього Єгипту немає згадок про подібний метод збереження муміфікованих тіл.
