Про це йдеться в дослідженні науковців Університету Галла, що в Англії, про яке вони повідомили у вівторок, 10 серпня.
Олеамід — це хімічна сполука, яку використовують у виробництві полімерів для утворення гладенької, масткої поверхні. А ще, кажуть британські дослідники, вона слугує феромоном для деяких морських тварин, зокрема креветок.
З’ясувалося, що раки-самітники, які відчули олеамід у воді, почали частіше дихати. Так вони реагують на щось, що їх сексуально збуджує або зацікавлює.
Крім того, олеамід дуже схожий на олеїнову кислоту, яку виділяють членистоногі під час розкладання — це головне джерело їжі раків-самітників, що є падальниками, пояснює Паула Ширмахер із Університету Галла.
«Це дослідження показує, що хімічна обробка пластику може відігравати значну роль у тому, чи впливає він на морських тварин», — зазначає вона.
Своє дослідження раків-самітників Ширмахер із колегами здійснювала в затоці на півночі англійського графства Йоркшир. Там же науковці змогли показати, що окислення морської води негативно впливає на здатність морських тварин спілкуватися.
На прикладі раків-самітників з'ясувалося, що сполука 2-фенілетиламін, завдяки якій тварини дізнаються про прибуття хижака, гірше сприймається ними в більш кислотному середовищі.
