У США зібрали 15 мільйонів доларів на воскресіння мамонтів

Вчені планують сполучити ДНК мамонта із ДНК індійського слона

Команда генних інженерів з Гарвардської медичної школи зібрала 15 мільйонів доларів на проєкт з відродження мамонтів у сучасній природі. Про це повідомляє «Українська правда» із посиланням на CNN.

Генетики мають фрагменти ДНК мамонта косматого, який зник понад 4 000 років тому. Однак рештки цієї ДНК занадто довго пробули у вічній мерзлоті, тож команда під керівництвом професора генетики Джорджа Черча, спробує сполучити їх із генетичним матеріалом індійських слонів, споріднених з мамонтами на 99,6%.

Науковці сподіваються, що генетичний матеріал мамонта спричинить появу хутра й більшої кількості жирової тканини на тілі майбутніх гібридів.

За словами Бена Ламма, підприємця та співзасновника проєкту Colossal з воскресіння мамонтів, перші мамонтята можуть з’явитися вже в найближчі 4–6 років. Учасники проєкту говорять, що за сприятливих умов виношування ембріона в штучній утробі або сурогатною матір’ю триватиме щонайменше 22 місяці.

«Ми сподіваємося створити слона, невразливого до морозів, але який виглядатиме та поводитиметься як справжній мамонт. Не тому, що ми прагнемо обманути когось, але тому, що нам потрібно створити гібрид, подібний до мамонта, якому буде чудово жити при -40 °C і жити життям слонів і мамонтів», – зазначив Черч в інтерв’ю Guardian.

Читати також: Житель Рівненщини знайшов зуб мамонта, який жив щонайменше 27 тисяч років тому

Генетики сподіваються, що поява гібрида мамонтів допоможе відновити баланс екосистеми арктичної тундри й вберегти від зникнення індійських слонів. Логіка авторів проєкту засновується на гіпотезі, що за часів льодовикових періодів мамонти паслися на рівнинах тундри, й це стримувало потепління планети.

Однак противники цієї ідеї зазначають, що поява кількох волохатих слонів навряд чи зможе вплинути на глобальне потепління.

«Навряд чи можна збагнути думку, що, створивши мамонта через генну інженерію й адаптувавши його до арктичних широт, можна інженерно зробити Арктику кращим місцем на землі в контексті викидів вуглекислого газу. Принаймні в мене є сумніви стосовно таких сподівань», – заявила Торі Геррідж, еволюційний біолог та фахівець з мамонтів Музею природничої історії в Лондоні.