Чашка натуральної кави здатна принести користь планеті.
Більшість з нас починають свій день із чашечки ароматної натуральної кави, проте мало хто замислюється, що робити з гущею, яка залишається. Кавову гущавину вже давно використовують у б’ютііндустрії як добавку до різних скрабів і масок, проте вчені знайшли ще одне несподіване застосування залишкам ранкової кави, пише The fish site (переклад – «Фокус»).
Дослідження показують, що щодня випивається близько 98 мільйонів чашок кави, і це лише у Великій Британії. Важко уявити, скільки кави на день випиває все населення планети. Як правило, кавову гущу після ранкового ритуалу викидають у відро з харчовими відходами, звідки вона потрапляє на звалище або спалюється. Проте вчені виявили, що кавова гуща може стати чудовим джерелом енергії.
Доктор Весна Найданович та його колега Джіавей Ванг британського Астонського університету займалися тим, що вирощували водорості, які потім були перероблені на пальне. Вчені використовували кавову гущу як «корми» для мікроводоростей (Chlorella vulgaris sp.) і виявили, що вона може виявитися відмінним джерелом поживних речовин.
В результаті вчені змогли створити досконале біодизельне паливо, що забезпечує мінімальні викиди та відмінну продуктивність двигуна. Дослідники також зазначають, що їхній ноу-хау повністю відповідає вимогам США та Європи.
У своїх ранніх дослідженнях вчені вирощували водорості на пінополіуретані та нейлоні, проте ці матеріали не містять поживних речовин, а тому мікроводорості були потрібні «підживлення». Дещо пізніше вчені виявили, що водорості здатні рости на кавовій гущі, якою в достатку у світі і вона містить усі необхідні поживні речовини, тобто не потрібно ніяких «підживлень».
Дослідники також виявили, що витримування водоростей на світлі близько 20 годин на день, а потім переміщення їх у темряву ще на 4 години, дає можливість отримати біодизель найвищої якості.
За словами провідного автора дослідження доктора Найдановича, їм із колегами вдалося здійснити прорив у системі культивування мікроводоростей. Вчені вважають, що їхня біодизель з мікроводоростей, вирощених на кавовій гущі, може стати сировиною майбутнього.
Більш того, дослідники припускають, що використання їх ноу-хау дозволить скоротити вирубку пальм, які необхідні для виробництва біопалива.
