--[CDATA[ Завдяки новим фото телескопа «Джеймс Вебб» астрономам вдалося відтворити умови формування планетарної туманності NGC 3132 або «Південне кільце». Вона утворилася з викинутого під час колапсу зірки матеріалу Окрім білого карлика, який лишився після смерті зорі, та його ще живого компаньйона, детальні знімки структури туманності викривають вплив ще принаймні двох, а можливо і трьох, зірок. Результати свого дослідження науковці опублікували у журналі Nature Astronomy.
Зображення туманності, складені зі знімків на інструменти NIRCam та MIRI у різних фільтрах. NASA, ESA, CSA, STScI, Orsola De Marco (Macquarie University); Joseph DePasquale (STScI)
Що це за туманність?Планетарними туманностями називають яскраві об'єкти найрізноманітніших форм, що утворюються внаслідок колапсу зірок масами від 1 до 8 мас Сонця. Від них залишається білий карлик, а також оболонка навколо, створена з викинутого через руйнування зірки матеріалу. Своїх форм туманності набувають через вибухову хвилю від колапсу зірки, взаємодію з міжзоряним середовищем, а іноді і через вплив компаньйонів світила,
що загинуло.
NGC 3132 або «Південне кільце» на відстані 750 парсеків від нас є типовим представником планетарних туманностей. В її центрі знаходиться білий карлик, що лишився від загиблої зорі, матеріал якої і утворив туманність. А поруч обертається ще жива зоря-компаньйон спектрального класу А. І аналізуючи знімки туманності, які в ближньому та середньому інфрачервоному діапазонах за допомогою інструментів NIRCam і MIRI зробив телескоп «Джеймс Вебб», астрономи змогли детальніше їх охарактеризувати.
Які зорі живуть у туманності?На нових знімках «Південного кільця» вченим вдалося чітко розрізнити, як плавну структуру оболонки з іонізованого водню навколо центральної зірки оточує набагато більш складної морфології ореол молекулярного водню. Власне за ці його дуги, шипи та кільця відповідає зоряний вітер від компаньйона центральної зірки. І за ними вченим і вдалося охарактеризувати і центральну зорю туманності, і її зірку-компаньйона.
Так, центральною зіркою туманності є білий карлик масою у 0,6 маси Сонця, що лишився від зорі масою у 2,8 сонячної маси. Поруч з ним, на відстані 40-60 астрономічних одиниць, з огляду на кутову відстань між структурами оболонки з молекулярного водню, обертається не дуже масивний компаньйон масою як 2,4 Сонця.
